Я закінчила інтернатуру і пішла працювати в місцеву лікарню. Потрапити туди було не легко, адже більшість працівників потрапляли туди, маючи якісь зв’язки. Тож мене одразу не злюбили. Однак я на це не дуже звертала увагу, адже думала про роботу. А її завжди було багато.
Обставини склалися так, що я подружилася з санітаркою Дариною. Хоча це важко назвати дружбою, зважаючи на її хворобу. Не можу точно сказати, але мені здається, що жінка страждала на аутизм. Вона трималася за місце в лікарні лише в пам’ять про свою матір, яка роками пропрацювала терапевтом і загинула у страшній аварії. Колектив не сприймав Дарину, але, мабуть, через свою розумову відсталість вона не помічала, що нею маніпулюють, користуються, а за спиною насміхаються.
На вигляд Дарина була високою жінкою з бездумним поглядом. Здавалося, що вона дивиться в нікуди. Обличчя біле і похмуре. Можливо, я тягнулася до неї, щоб також перейняти трохи цієї байдужості до оточуючих. Хоча до мене у неї також не було теплих почуттів. Коли я приносила їй якісь гостинці, то вона просто приймала їх як належне і ніколи не дякувала.
Одного вечора сталася дивна ситуація. Я вийшла з палати і побачила, що Дарина стоїть посеред коридору і дивиться просто на землю.
– Щось трапилося? – поцікавилася я.
– Тут з’явилися сліди, – промимрила вона.
– Які сліди? Ти ж тільки помила тут.
– Прийшов провідник. Сліди схожі на дитячі. Виходить, що добра людина померла. Якщо було б дорослі, то це теж гарний знак. Значить, що прийшли родичі. А от сліди копит – це зло..Вони навіть не відмиваються з першого разу.
– Я тебе зовсім не розумію..
– З восьмої палати сліди забрали людину.
Мені стало моторошно. Я вирішила перевірити цю палату. Справді, одна пацієнтка більше не дихала. Можливо, це збіг?
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Однак одного разу нам привезли чоловіка, який розбився на мотоциклі. він був у важкому стані і надії на одужання практично не було, хоча його серце продовжувало битися. Ми провели кілька годин в операційній. Зрештою коли все закінчилося я підійшла і поглянула на лице пацієнта. Виявилося, що це мій давній знайомий, з яким ми колись навіть зустрічалися.
У нас було справжнє кохання, сповнене романтики, обіймів та ніжних поцілунків. Однак одного разу я приревнувала його до своєї подруги і влаштувала скандал. Після цього ми перестали розмовляти. Я сподівалася, що він зробить перший крок, але цього не сталося. Згодом ми роз’їхалися по різних містах і наші дороги більше не перетиналися. А зараз він помирав у мене на операційному столі… Я більше не змогла там знаходитися і вибігла на коридор. Там я побачила Дарину, яка мовчки втупилася на підлогу. Я підійшла до неї і з відчаєм промовила:
– Допоможи мені, будь ласка. Зроби так, щоб ми могли хоча б поговорити…
– Він справді тобі потрібен?
– Дуже. Благаю, допоможи.
– Якщо ти просиш, то я можу…
– Я цього ніколи не забуду!
– Поглянь, по нього прийшла дитина. З нею можна домовитися.
Дарина взяла за руку невидимку і попрямувала коридором. Вона зупинилася перед операційною, а потім пішла назад. Я мовчки спостерігала і вирішила, що мені не варто втручатися в процес.
Зрештою сталося диво і хлопець вижив. Як тільки він став на ноги, ми одружилися. Згодом у нас народилася дочка, яку ми назвали на честь Дарини. Сама жінка того дня пішла з життя. Її знайшли на ґанку лікарні і діагностували зупинку серця.
А я знаю, що вона віддала його заради іншої людини.
А ви готові пожертвувати собою заради інших людей?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
– Позичати родичам гроші – то собі гірше робити, – казав чоловік. Шкода, що я його тоді не послухала.
Мій син розірвав заручини – а все через умови тещі щодо весілля. І, чесно кажучи, правильно зробив, бо та сімейка шукала не чоловіка, а банкомат ходячий для своєї донечки!
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Я вирішив поїхати до матері в село на кілька днів, бо вже втомився від істерик дружини. Навіть моя допомога дратує її, бо залишаю багато бруду. Ірина мучить мене своєю охайністю.
Приїхали, аби провідати дочку, бо не було зв’язку з нею, а вона вагітна і вже далеко не на першому місяці
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Стоїть в черзі бабуся – скромна, тиха і непримітна. Та варто було їй сказати одну фразу, як в залі запанувала тиша…
На старості літ я дізнався, що ми з дружиною виховали собі на голову егоїстку
Як добре, що я вчасно прокинулася: довелося б і далі жити під одним дахом з тираном
У купе зайшла бабуся з онуком, який почав мені говорити з порогу, щоб я поступилася своїм місцем
Полярні ведмеді грають з собаками
Ось що значить відпустити по-справжньому
Дочекайтеся людину, яка зробить вашу любов легкою
Якщо ви хочете тривалих відносин, припиніть робити ці 6 речей
У кoжнoгo пoвиннa бyти людинa, якy нe copoмнo зaпpocити в гocтi, кoли в квapтиpi бeзлaд…
