Cвекруха приїхала з-за кордону. Вона зайшла до нас без попередження: чоловіка не було вдома.. Вона говорила, а я мовчала. В той же день я зібрала речі і поїхала до батьків. Чоловік приїхав миритися через два тижні. Але мені вже було не потрібно

Ніколи б не могла подумати, що приїзд свекрухи переверне моє життя з ніг на голову. А найголовніше – покаже, що її син насправді ніколи не кохав мене. 

Ми прожили разом майже 15 років. Думала, що це не родина, а просто казка. Ще й зі свекрухою Галиною Павлівною мені дуже пощастило, адже вона прийняла мене, як рідну доньку. Коли ми з чоловіком могли посваритися, то я одразу телефонувала до неї за порадою. Хто, як не вона, краще знає норовливий характер свого сина? Пані Галина була дуже розумною жінкою та я хотіла бути схожою на неї у майбутньому. Чомусь зі свекрухою я спілкувалася більше, ніж з рідною мамою. 

Вона була поруч, коли у мене народився синочок Петрик. Допомагала доглядати малюка, часто готувала та прибирала замість мене, мовляв, я нехай відпочину, адже материнство – важка ніша.  Добре, що вона живе у сусідньому будинку. Мої батьки приїхали тільки на 3 дні, коли була виписка з пологового, надовше залишитися не могли, бо у них в селі корова, кури, город… Знаю, що у неї вже давно не було чоловіка. Чи вони розлучилися, чи він просто покинув жінку – досі не відомо, та і свекруха уникає цієї теми. Одного разу пані Галина поїхала у відрядження закордон. Я боялася, що пропаду без неї. Але це всього-на-всього на 5 днів. 

Правда, коли прийшла у гості, то я її просто не впізнала. Вона аж світилася від щастя та широко посміхалася. Розповіла, що познайомилася з чоловіком, на ім’я Стефан та зараз вони переписуються у фейсбуці. Здається, що вона знову закохалася та я щиро раділа. А через декілька місяців ошелешила нас звісткою про переїзд. Мовляв, чоловік зробив для неї спеціальне запрошення у країну та просить переїхати до нього жити. Тоді вже малюк ходив у садочок, тому я вирішила, що тепер пора свекрусі відпочити та особисте життя налагодити. Вона залишила нам ключі від своєї великої трикімнатної квартири. Вирішили з чоловіком здавати її в оренду, поки його матері не буде. Заодно матимемо зайвий дохід. 

Але після переїзду свекрухи мій чоловік змінився. Відчув, що на карті є декілька тисяч гривень та почав їх ледь не щодня витрачати. Ні, не на родину та квартиру, а на власні забаганки. Наприклад, ввечері після роботи міг піти з друзями у бар та дивитися до ночі футбол. Пригощав всіх власним коштом, а синові навіть цукерки чи іграшки не купував. Одного дня приніс додому спінінг та спеціальний одяг – нове хобі. У мене аж очі на лоба вилізли, коли я побачила чек. Та це місячна оренда квартири разом з комунальними послугами! Ми почали часто сваритися та чоловік перестав приходити додому ночувати. Вихідні проводив з друзями на риболовлі, а я сама поралася по господарстві та доглядала за сином. Купувала продукти, побутову хімію та речі для малюка за свої гроші, вже не пригадаю, коли останнє вибирала собі чобітки на осінь чи теплу курточку. Моєї зарплати ледь вистачало на проживання. Вже навіть моя мама передавала автобусом посилку з села, щоб у холодильнику не було порожньо. 

Пані Галина повернулася додому без попередження, хотіла зробити нам сюрприз. Звісно, що ми часто до неї телефонували по Скайпі, але про фінансові проблеми та захоплення її сина я не хотіла розповідати. Тоді чоловік був на риболовлі. Свекруха налила мені теплого чаю та сіла напроти:

– Чому ти сама все робиш? Хіба мій син тобі не допомагає? Де він зараз? 

Я не витримала та розповіла про всі проблеми. Довго плакала, а свекруха дивилася на мене та мовчки пила чай. Але її відповідь мене просто шокувала.

– Сама винна. Подивися, який у тебе безлад у квартирі. – дорікала жінка. 

Відтоді моє життя перетворилося на пекло. Пані Галина дуже змінилася після нашої розмови. Щодня сварилася зі мною, ображала, що я погана господиня та мати. Їй все не подобалося – там я воду у вазони не долила, тут я погано витерла пилюку. Навіть з онуком не хотіла мені допомагати. Чоловік щоразу тікав від сварок з друзями на риболовлю. Здавалося, що у цій квартирі я нікому не потрібна. Хоча синочок був для мене єдиною розрадою та щастям. 

Одного дня я не витримала. Дочекалася, поки чоловік приїде з відпочинку:

– Або ти допомагаєш мені у господарстві та кидаєш риболовлю, або я подаю заяву на розлучення! Мене дістало таке життя!

– Ти не маєш права скаржитися. Дах над головою маєш, а прибирання – це жіноча справа. 

Я не витримала. Зібрала всі свої речі, взяла малюка та поїхала до батьків у село. Добре, що вони прийняли мене назад та всіляко підтримували. Спершу мені було дуже важко, я щодня гірко плакала. Але з часом забула про такого горе-чоловіка та розпочала життя спочатку. Два роки тому був суд та ми офіційно розлучилися. Однак, коли я приїхала додому, то зрозуміла, чому пані Галина тоді так змінилася. Вона спеціально тиснула, щоб побачити, чи буде її син захищати мене. Але він виявився справжнім боягузом та егоїстом. Тоді пані Галина помалу знімала з мене рожеві окуляри, адже я щиро вірила, що чоловік зміниться… 

Зараз Галина Павлівна приїжджає до онука щовихідних та забирає до себе у гості. А коли її нема в країні, то часто присилає нам солодощі та одяг. Одного разу передала мені великий пакет з дорогою косметикою та брендовими сумочками. А про її сина ми навіть не згадуємо. Я дуже щаслива, що у мене є така чудова свекруха. 

– Я завжди буду допомагати, адже дуже сильно люблю вас! – каже старенька. 

Здається, що життя помалу налагоджується… 

Чоловік заслуговує на другий шанс? Варто далі з ним жити? 

Daryna
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector