Дарина сиділа на кухні і ніяк не могла зрозуміти: Чому? Чому чоловік її зрадив? Адже на це не було жодних причин.
Підійшла до дзеркала, глянула на себе. Так, вже давно не вісімнадцять, але мала чудовий вигляд, слідкувала за собою. Та зараз очі опухли від сліз.
Ще вранці усе було добре. Разом поснідали, разом вийшли на роботу. А вдень..Їй прийшло відео на телефон. Від жінки. Де вона кохається із Микитою, чоловіком Дарини. “І як тільки додумалась це знімати?” – здивувалась жінка. Номер у готелі. Вони..двоє. Це нестерпно. Це брудно. Дарина не могла дивитись далі те відео. І так усе зрозуміло.
Тільки от за що він з нею так – ніяк не спадало на думку. Полігамний? Так для чого одружувався? Гуляй досхочу, не заводь стосунків з однією.
Дарина чекала, поки чоловік повернеться додому.
Микита прийшов у чудовому гуморі, наспівував якусь пісеньку, та коли зайшов у кухню заціпенів.
– Кохана, що сталось? Чому ти плачеш? Тебе хтось образив? – почав розпитувати.
– Образив. Мене образила найрідніша для мене людина. Наплювала мені в душу. Аж огидно дивитись на неї. – відповіла жінка з холодом у голосі.
Дарина взяла телефон в руки і увімкнула чоловіку відео, надіслане його коханкою.
Чоловік кинув оком, та відео до кінця не дивився. Знав, що буде далі.. Підійшов до вікна. Став спиною до дружини.
– Ти готова вислухати мене? Можу пояснити..- промовив тихо.
Дарина мовчала. Чоловік сприйняв це як згоду.Вона зблідла, а очі її були порожні.
– Це було ще пів року тому. Одноразова інтрижка..Про приховану камеру я, звісно, ж не знав. Вона шантажувати мене почала. Вимагала грошей. Я дав і думав, що ця історія забута.
Дружина продовжувала мовчати. Микита підійшов до неї, хотів обійняти, та жінка аж підскочила з крісла.
– Не смій! Не смій торкатись мене цими огидними руками. Мені противно знаходить з тобою в одній кімнаті – кричала Даша.
– Знаю..знаю. Мені самому противно від цієї ситуації. І досі собі пробачити не можу. Я розумію, що дуже завинив перед тобою. Пробач мені, Дашо. Я люблю тебе. Люблю попри усі ці обставини.
– Я не зможу бути з тобою. Я не вірю. Ти зрадник!
– Пробач..Я зрозумів, наскільки ти дорога для мене. Ти найкраща жінка в сіті. І мені шкода, що тобі довелось це побачити.
– А мені шкода, що те відео я можу стерти лише з пам’яті телефона, але не зі своєї.
– Дашо, зрозумій. Я не контролював себе. У мене ніби хтось вселився. Тоді з тобою ще й посварився. Це просто випадковість. Такого більше ніколи не повториться – намагався виправдатись Микита.
– Просто йди геть..Іди – втомлено відповіла дружина.
– Я піду. Але ти подумай і скажи мені, чи зможу якось заслужити твоє прощення? Я не хочу втрачати тебе..
Даша мовчала. Микита зібрав речі і пішов.
Від того вечора минуло два місяці. Подруги Дарини вмовляли її пробачити чоловікові.
– Він же повернувся до тебе. Та й було це один раз. Чого ти така вперта? Нащо такого чоловіка хорошого вигнала? – казала Оленка.
Та ці слова їй погоди не робили. Вона відчувала пустоту в своїй душі. Ніби частинки її не стало. Вона довго думала, в чому була причина тієї зради? В її зовнішності? Фігура хороша, обличчя приємно. Нічого не бракує. В характері? Ніколи не скаржився. Я йому скандалів не влаштовувала. Що ж тоді не так?
Декілька разів Дарина переглядала те відео. Дивилась на ту дівчину. Чим же вона його привабила? Та звичайна, проста, нічого особливого.
Одного вечора у двері квартири постукали. Даша глянула у вічко – там Микита. З великим букет троянд, з пляшкою шампанського.
Їй підкосились ноги, закрутилась голова. В животі з’явилось дивне відчуття. Невже кохає досі?
– Дашо, я знаю, що ти вдома. Бачив, що світло світиться з вулиці. Відчини, давай поговоримо – крикнув чоловік з-за дверей.
Жінка намагалась не розплакатись. Дві хвилини стояла непорушно. Потім відчинила. Навіть не глянула на нього і пройшла на кухню.
Чоловік пішов слідом.
– Я хочу поговорити..Я більше не приходитиму. Я востаннє хочу сказати, що вчинив підло. Пробач мені, дурневі. мені досі гидко від себе. Я усвідомив усе. Мені життя без тебе не миле. Не можу я без тебе, Дарино..Кохаю..Якщо скажеш піти, то я піду.
Дарина мовчала. В ній боролись любов та гордість. Мозок відмовлявся пробачати, те серце рвалось до коханого.
– Скажи мені лиш одне: чому? В чому причина?
– Я не знаю. Не можу пояснити..Мене просто потягло в те багно.. Мабуть, надто добре все було.
– Ти хотів, щоб я скандали тобі влаштовувала?
– Ні. Я просто телепень.
– Так чим вона краща?
– Та нічим. Я навіть порівнювати не буду. Вона зовсім чужа для мене.
– Як я можу бути певна, що тебе знову у якусь багнюку не занесе.
– Не занесе.Я тобі обіцяю. Мені одного разу вистачило.
– Я не знаю..Я не можу..Мене розриває всередині..- відповіла жінка.
– Даруню, тобі потрібно більше часу? Я згоден чекати стільки, скільки потрібно – чоловік розкаювався. Щиро. І дружина бачила це в його очах.
Минуло шість років. Дарина все-таки побачила Микиту. Тепер він поводився ідеально. І ніби все стало на свої місця. Та Дарина і досі вдається в питання: “Що зі мною не так?” Своїм вчинком він жорстко підірвав самооцінку дружині. Часто в її голові спливають картинки з того відео. Хоч вона вже давно його видалила. Жінку мучить тривога. Несвідомо вона й досі чекає підступу з боку чоловіка.
Як ви вважаєте, чи варто було Дарині пробачати зраду, якщо вона і досі згадує про неї? Чи дійсно вона його вибачила?
