У мене є двоюрідна сестра. Дарині 40 років. Вона вже двічі була одружена, однак дітей так і не було. Жінка мала роботу і винаймала житло. Здавалося, що вона задоволена своїм життям. Це було до того, як 6 років тому вони з чоловіком вирішили, що хочуть немовля. Та у них нічого не виходило.
На фоні цього у них виникало багато сварок та непорозумінь. Їхній шлюб цього не витримав і розвалився. Дарина ж ще більше захотіла народити дитину. Вона не хотіла, щоб батьком став перший пересічний, тому звернулася до медицини.
Жінка декілька разів проходила процедуру ЕКО, але потрібно результату не було. Зрештою, Дарина почала частіше ходити до церкви. Вона стала віруючою людиною, але спроб завагітніти через ЕКО не покидала. Звичайно, що сума на це пішла немаленька.
Зрештою, їй вийшло. Жінка була настільки щасливою, що одразу зі всіма поділилася цією новиною. Період вагітності Дарина провела в лікарні. Вона переймалася за своє здоров’я і здоров’я немовляти, тому вирішила, що медичний нагляд зайвим не буде.
Прийшов час народжувати. Я подзвонила до сестри, щоб привітати її з появою довгоочікуваної дочки, але у відповідь вона сказала, що дитину залишає в пологовому. Я не розпитувала подробиць, але згодом тітка підтвердила цю інформацію.
Через тиждень Дарина повернулася до свого звичного життя. Про дочку вона зовсім не згадувала. Я ж не розуміла, чому вона так вчинила. Дівчина народилася здоровою, гроші на виховання дочки та житло у неї також були.
Зараз Дарина живе своїм життям, зустрічається з якимось чоловіком і одразу припиняє будь-які розмови на тему вагітності. Мені ж шкода мою племінницю, яка опинилася в дитячому будинку. Сподіваюся, що у неї все в житті складеться добре.
А що ви думаєте про цю ситуацію?
