Денис зібрав свої речі й поїхав у будинок, який заповідала йому бабуся. Він пам’ятає, як вона приказувала йому, щоб ні в якому разі не продавав хатину. Він у ній щасливий буде.

День у Дениса був не з приємних. На роботі виявилося, що його скорочують. Але чому? Директор дав “чудову” відповідь, мовляв, у новенького хлопця Ігоря є родичі у бухгалтерії й що він старанний працівник. А Дениса тут ніхто не тримає, може йти геть, якщо робота не подобається. 

Ввечері вирішив розповісти все дівчині. Сподівався, що та його підтримає. Однак почув тільки докір та звинувачення.

– Сам винен, що з роботи поперли. Старався мало. А зараз ще мене хочеш у цю яму затягти? Ні, спасибі – сказала Віка

– Почекай, у мене в селі є ділянка, мені бабуся її.. – почав шукати вихід Денис, та його швидко перебили. 

– Ха-ха-ха! Ділянка?! У селі?! Пропонуєш туди переїхати?! Здурів? Я залишуся у місті! Вибач, але міняти салон краси на хлів з коровами у мене нема бажання – розсміялася дівчина. 

Тоді пара довго сперечалася, але дівчина вирішила поставити крапку у цих стосунках. Навіщо їй хлопець, який не відповідає її амбіціям? 

Хлопець зібрав усі свої речі. Хоча тоді й був пізній вечір, але встиг на останній автобус, який їхав у село, де бабуся колись жила. Йшов до хати та прокручував її настанову – за жодних обставин не продавати цю хату, адже буде тут щасливо жити. Посміхнувся та відкрив двері. 

Всередині було холодно, де-не-де павутина та таргани. Крізь вікна дув вітер. Здавалося, що будинок не захотів вітати нового власника. А Денис з самого ранку почав ремонтувати старі меблі, витирати пилюку та приводити будинок до ладу. Згодом, до нього приєднався дід Панас, чоловік живе через дорогу. Одного разу онука Катя приїхала до дідуся на декілька днів погостювати, спеціально взяла відпустку на роботі. Часто приходила до хлопця, їсти приносила. 

Якось Денис перебирав старі бабусині речі та побачив маленьку скриньку. Цікавість взяла гору і хлопець наважився її відкрити. Там було багато грошей. Виявилося, що бабуся відкладала всю свою пенсію для онука. Тоді хлопець вирішив залишитися жити у селі назавжди. Купив неподалік земельну ділянку та відкрив власну ферму. Бізнес почав розростатися.

Через п’ять років на подвір’ї бігала маленька дівчинка, гралася з цуциком. А Катя накривала у саду на стіл. Вони з Денисом невдовзі після знайомства одружилися та стали жити разом. Діда Панаса не стало декілька місяців тому. Та дівчинка Аліна прибігла до мами та стала їй допомагати. 

– Якби не твій прадідусь, донечко, то не було б у нас цього будинку – сказав Денис та взяв малу на руки. Поцілував дружину та вони разом сіли вечеряти. 

Що б ви обрали – життя у місті чи селі? 

D