Андрій привів із собою дівчину і вирішив познайомити з батьком. Він познайомив їх, батько спочатку подивився на її брудні нігті. Він не хотів вірити в те, що вона його невістка.
Батько був доктором наук. Він кілька разів вимовив ім’я покійної дружини, а син сказав йому, що якщо той не хоче прийняти її, то весілля буде без батька! Він також зазначив, що дівчина залишиться у них.
Валерія посміхнулася і привіталася. Вона одразу відправилася на кухню, дістала з кошика смакоти, яку сама і приготувала. Раптом батько ледь інфаркт не дістав, коли помітив, що варення протекло на скатертину. Професор запитав у сина, де той знайшов цю селючку. Той відповів, що дуже любить свою Валерія. Почувши це, батько помахав рукою і пішов до своєї кімнати.
Як тільки Андрій втратив матір, він знахабнів, не ходив в універ, в результаті його відрахували, хамив постійно батькові. Бідний чоловік хотів, щоб син був таким як раніше, але з кожним днем він ставав гіршим.
Через кілька днів вони розписалися. Батько на весілля не прийшов. Він не міг прийняти її, після своєї акуратної дружини, ця невігласка нічого не вміла. Навіть говорити до пуття не могла. Вистачило того, що вона не вчилася ніде, вона не знала, що таке етикет.
Андрій знову почав пити і не приходити додому. Одного разу вони сильно посварилися, а батько тішився, що наречена не витримає і піде! Пройшов місяць, раптом вона вся в сльозах прийшла до свекра, сказала йому, що чекає дитину, а чоловік виганяє на вулицю. Він відповів, що не втручатиметься! Їй було дуже прикро, вона нікому нічого поганого не робила. Вона ж теж людина, у якої є душа, почуття!
Пройшли роки, свекор жив в будинку для літніх людей. Його стан був не з кращих, син скористався нагодою. Професору було боляче, він всіх виховував, а своє чадо так і не зміг. Сидів він в думках, раптом йому повідомили, що хтось приїхав провідати його.
Він ледве ходив, як раптом помітив рідне обличчя, він впізнав її та одразу ж привітався. Він в глибині серця відчував себе винним перед нею. Вона запитала, що з ним відбувається, чому він блідий, а той відповів, що сильно постарів. Вона розповіла йому, що його колишній не хоче бачитися з малюком, а хлопчисько постійно проситься до вас. Вона каже, що у них нікого немає.
Професор хотів побачити онука, тоді Валерія покликала його. Дід обняв онука і заплакав. Потім вони довго гуляли, дівчина розповіла, що мати померла, вона сама ростила сина, був жахливий період в їх житті.
Старий попросив вибачення у невістки, він цінував тоді тільки інтелект людини, закривши очі на людяність. Вона запропонувала його переїхати до неї з онуком. А той охоче погодився!
Вам сподобалося те, що дівчина і ї свекор помирилися і тепер знову живуть разом?
