Я давно помітила, що наші жінки полюбляють над собою знущатися. Вони самостійно беруть на себе занадто багато, а потім скаржаться оточуючим на втому, яка слугує для них певною нагородою.
Наприклад, Зінаїда Андріївна завжди миє підлогу вручну, незважаючи на хворі суглоби. А все тому, що вона не хоче опускатися до рівня лінивих господинь і радше потерпить, ніж візьме в руки швабру. І про це вона заявляє з великою гордістю.
А от Світлана Василівна має успішну кар’єру і добре заробляє. Вона може собі дозволити все, що забажає. Та замість цього після важкого робочого дня прямує на город. Вони з чоловіком завжди садять картоплю та ще кільканадцять грядок з овочами. На їхню думку, урожай варти надірваної спини.
Жінка не може аргументувати свою думку, але й відмовитися від дачної ділянки не готова. Їй здається, що так роблять лише ледарі, а вона ж працьовита бджілка.
Фаїна Петрівна має іншу проблему. Вона вже понад тридцять років терпить чоловіка-алкоголіка. Спочатку він просто полюбляв перекинути чарку, потім це почалося відбуватися все частіше через невдачі на роботі, а зараз він став класичним пияком, який влаштовує вдома дебоші і підіймає руку на дружину.
Однак жінка мужньо приймай усі удари долі і розповідає оточуючим про своє нещастя. Їй здається, що це демонструє її романтичну та сильну натуру.
І це лише декілька незначних прикладів. А таких жінок тисячі. Хтось терпить фізичні муки, а хтось душевні. Хтось ходить на ненависну роботу, а хтось чекає на чоловіка з тюрми. Хтось відмовляється спростити собі життя завдяки новітнім технічним приладам, а хтось продовжує сповідувати старі традиції, щоб не зіткнутися з осудом.
На жаль, наше суспільство змирилося зі стереотипом, що життя жінки – це суцільні випробування та страждання, які вона повинна з гідність витерпіти.
Але кому це потрібно? Хто оцінить вашу жертовність та самокатування? Чоловік? Чи діти? А може колеги? Та вони навіть не помітять, а то й з полегшенням зітхнуть, якщо жінка нарешті випустить з рук ганчірку для прибирання.
Краще направити цей нескінченний потік енергії в правильне русло. І замислитися над цим потрібно якомога швидше, адже час невпинно біжить. Надіюся, що скоро ця культура жертовності поступиться любові до себе.
А ви вмієте жити у своє задоволення?
