Максим опустився на табуретку, яка стояла в передпокої і почав плакати. Чоловік років сорока семи, високий, кремезний, широкий в плечах. Він ледве примостився на цій табуретці і витирав сльози. В одну мить, з могутньої гори, він перетворився на купку маленьких камінчиків.
У цей морозяний грудневий понеділок, в житті Максима трапилося те, що перетворило його серце в понівечену ганчірку. Йому здавалося, що його життя більше немає жодного сенсу.
О шостій ранку йому зателефонували з лікарні і повідомили, що стан його мами погіршився, вона впала в кому. Поки Максим їхав до мами, бухгалтер фірми приголомшила повідомленням про те, що всі його рахунки заарештували. У лікарні надійшло сповіщення від експедитора: “Вантаж затримали на митниці, щось нічого не сходиться по документах”. Але добив його телефонний дзвінок дружини.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Максим, ми з тобою були досить довго разом, але я мушу тобі признатися, що більше тебе не кохаю. Немає змісту продовжувати наші відносини.
– Але ж ми виховуємо разом сина.
– Він не твій. Вибач.
Чоловік поїхав в податкову, щоб розібратися з ситуацією, але в голові було стільки думок, що він не міг вимовити жодного слова. Максим міг пережити все на світі, але не зраду коханої дружини. Всередині нього вирував ураган емоцій. Прямо посередині дороги він вирішив різко розвернути машину та поїхати додому, добре, що водій позаду нього моментально зреагував і затормозив.
Чоловік прийшов до тями тільки тоді, коли почув скрип своїх вхідних дверей. Виявляється, він забув їх зачинити. Зайшов у передпокій і побачив кота, дуже мокрого і брудного.
– Ти звідки тут взявся? – здивувався Максим.
Кіт підійшов до нього, стрибнув на коліна і почав дивитися чоловікові прямісінько в очі. Потім акуратно зістрибнув і побіг до дверей. Максим зрозумів, що потрібно піти за ним. Чотирилапий друг привів його до сусіднього під’їзду. Там біля самого підвалу, недалеко від сходів, щось шаруділо. Чоловік включив ліхтарик на телефоні і помітив білосніжну кішку, а біля неї невеличкі клубочки шерсті.
– Щойно народилися, – посміхнувся Максим.
Придивився і зрозумів, що кішка мертва, напевно пологи виявилися дуже важкими.
– Ось чому ти прийшов до мене. Зараз будемо думати, як їх рятувати. Пішли зі мною у ветеринарну клініку, вона зовсім недалеко від мого будинку. Нехай там порадять, що з ними робити.
Лікар акуратно помив кошенят та показав Максиму, як їх годувати. Кіт весь цей час спокійно сидів та спостерігав за всіма рухами лікаря. Потім вони всі дружньо пішли додому.
– Жити будете ось в цій кімнаті.
Максим поклав кошенят на невеличку подушу.
– А тебе, потрібно покупати, бо так не годиться ходити.
Кіт героїчно переніс купання. Подекуди стогнав або ж висував свої кігті, коли вода потрапляла в ніс. Максим повитирав його рушником і чотирилапий друг перетворився в неймовірного красунчика.
– Як тебе назвати?
– Мурчик, Рудий, Сімба?,- перерахував йому всі відомі клички.
– Щось все не те. Може, Фелікс?
Максиму нагадався мультик з дитинства. Кіт перестав облизувати лапки, глянув великими очима на нього і нявкнув.
– Бачу, що тобі теж сподобалася ця кличка. Відтепер ти – Фелікс. Все, а тепер спати, мені завтра потрібно розв’язати дуже багато проблем.
Поки Максима не було протягом тижня, його бухгалтерка доглядала за тваринами. Повернувся він з хорошими новинами: відвоював він на митниці свій товар. Як виявилося, інспектор помилився однією цифрою в ідентифікаційному коді підприємства, і арешт ліг одразу на рахунки Максима. Здоров’я мами почало налагоджуватися, її перевели в звичайну палату. Про дружину Максим старався взагалі не думати, як буде, так і буде. Надто болючого для нього була дана тема. Через місяць вони просто розвелися, дружина ні на що не претендувала.
Пройшло більше ніж три місяці, Фелікс та котята стали повноцінними мешканцями квартири.
– Тепер потрібно придумати імена твоїм дітям. Вони вже підросли і все ще безіменні. Слухай, Фелікс, а ти мене тоді на початку грудня врятував. Якби я тебе не зустрів тоді, то мене б точно розірвало від безвиході.
Максим ніжно продовжував гладити кота, а на очах з’являлися сльози. Потім кіт підвівся, став лапами на плечі чоловікові і дивився своїми великими очима.
– Я тебе теж дуже сильно люблю!, – промовив Максим.
А ви вірите в те, що не буває випадкових подій у нашому житті?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ефективний відбілювач тканин у домашніх умовах. Про подібне ви навіть не мріяли!
