Чоловік повернувся додому засмучений. Довго не міг заснути, хоча завтра зранку прокидати треба та їхати на роботу. Того дня Сергій відвідав місцевий сиротинець. Майже рік він спонсорував малюкам харчування, оплатив ремонт та виділив кошти на нові іграшки та одяг, однак ще жодного разу не приїздив. До сьогоднішнього дня.
Тоді дітки влаштували для них концерт. А потім директорка провела екскурсію, мовляв, дивіться, скільки ви для нас зробили. У кімнаті на ліжечку сидів хлопчик. Він дивився тільки на Сергія, навіть не відволікався на іграшки та друзів.
– А це Петрик, йому тільки 3 роки виповнилося. Він у нас давно, знайшли під дверима вночі. Там була записка про його дату народження і все. Він ледь ходить, у нього ніжки хворі. Також проблеми з дикцією, не вміє говорити нормально. Шкода малюка, адже ніхто не хоче такого хлопчика проблемного всиновити. – сказала вихователька.
Сергій не може спокійно заснути. Закриває очі та бачить Петрика. Такий маленький, беззахисний, дивиться на нього своїми синіми оченятками та мовчить.
– Коханий, все гаразд? Ти вчора навіть не хотів вечеряти, а зараз відмовляєшся від сніданку. Щось трапилося погане? – запитала на кухні Юлія.
Тоді Сергій розповів про Петрика. Відчував, як у нього все стисло у грудях та по щоці пробігла скупа сльоза. Зараз у нього є дві дорослі доньки, вони давно живуть окремо, навчаються закордоном. Рідко приїжджають до стареньких батьків у гості, а чоловік так за ними сумує. Згадував, як він приходив з роботи та донечки бігли до нього у обійми, голосно сміялися та цілували його. І раптом уявив, як Петрик так само біжить до нього.
Наступного дня вони поїхали до будинку. Жінка хотіла познайомитися з малюком, глянути на Петрика. А він сидів на ліжку та дивився у віконце. Надворі гралися інші дітки, а Петрик сумно споглядав.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Привіт. Це для тебе іграшка, тримай. – тремтячими руками дала Юля хлопчику м’якого ведмедика.
– Дякую. – тихо відповів малюк. Він пильно дивився своїми оченятами на жінку.
Вже через декілька хвилин вони сиділи у кабінеті директора та писали заяву на всиновлення.
– А ви точно впевнені, що вам потрібна така дитина? Йому 3, а він досі не вміє ходити та говорити нормально. – перепитувала вихователька.
– Так. Ми будемо піклуватися про малюка. – впевнено відповіла жінка.
Відтоді минуло декілька років. Весь час Сергій з Юлією не опускали руки, витратити десятки тисяч доларів на Петрика. Їздили на лікування закордоном, ходили до мольфарів та священників. Вони намагалися зробити все можливе для того, щоб син навчився ходити.
Спершу він помалу крокував, опираючись на стіну. Перші слова, які він вимовив впевнено – мама й тато. А вже першого вересня стояв біля школи з красивим ранцем й радісно махав Юлі та Сергієві. Жінка витерла хустиною кутики очей від сліз.
Зараз йому вже 18 років. Красивий, сильний, розумний. Займається у футбольній секції, тренер завжди нахвалює хлопця та каже, що у нього світле майбутнє. У гості приїхали сестри з чоловіками та дітками, Юля приготувала багато смачних страв. Тоді у квартирі знову чувся дитячий сміх. Петро ніжно обійняв свою дружину. Тепер він щасливий, адже вся родина зібралася разом.
А ви б змогли всиновити такого малюка?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
