“Я, до речі, одружений, але між нами давно нічого немає»- говорить він мені в кінці нашого першого побачення”.
Одразу в голові у мене відбувається внутрішній монолог: «Черговий! Та скільки вас там таких, які не знають навіщо одружувалися? Навіщо живуть?
Давно у них нічого немає. Живуть заради дітей. Ага. Так і повірила!».
«Просто я не хочу знову помилитися в людині, спочатку перевірю дівчину, на що вона готова заради мене, а потім весь світ принесу їй до ніг і запропоную руку і серце!» – гордо сказав він.
Я вже ледве стримувала регіт і, думала: «Чув би він себе. Що за нісенітниці він несе? Хоче відразу двох зайців зловити і жити в шоколаді! Невже хтось повірить йому?»
«Ти така скромна, зазвичай такі залишаються все життя самотні, але я б про тебе хотів дбати і бути завжди поруч!» – додає він, розуміючи, що мої очі дивляться на вихід.
І тут я вже не стерпіла і, фиркнула: «Розведешся, набереш! А раніше не варто. Гуд бай». Встала, скоріше, з-за столу і пішла.
«У тебе занадто завищені запити, треба бути простішою. Інакше ніколи не вийдеш заміж!» – крикнув він мені наостанок зі здивованим виразом обличчя.
По дорозі додому йшла і думала про вечір. Розумію якби у нього майбах попросила або плаття від Версаче, це так, завищені запити. Тепер уже очевидно, в нормі речей мати коханку, та й ще бажано, щоб не вимоглива була, мовчала і за першим покликом бігла до нього, до цього «самця», щоб хоч пару годин в тиждень побути з ним.
Та де вони взагалі такі беруться? Вони так впевнені в тому, що якщо дівчина хоче створити сім’ю і вік вже нібито підходить, то вона обов’язково погодитися на першого зустрічного, хто хоч якось на неї дивиться.
Часи не ті, хлопці, все змінилося!
Сьогодні входить в моду жити для себе і займатися саморозвитком. Ви бачили впевнену в собі дівчину, яка робить все собі на втіху, розвиває свій внутрішній світ, посміхається і, робить світ навколо себе трішки кращим. Так, від таких віє любов’ю і задоволеністю своїм життям за версту.
Сьогодні дівчатам вже не потрібно виходити заміж за кого попало, щоб налагодити контакт із зовнішнім світом. Вони можуть самі жити цікавим життям, самі заробляти, самі дарувати собі дорогі подарунки.
Знаєте, круто, коли у такої жінки є поруч такий же чоловік, який підтримує її, і сам росте і розвивається з кожним днем. Від такого чоловіка, так, хочеться народити дитину і ставити штамп у паспорті. У такому шлюбі ніхто не маніпулює, не ображає, не ображається на дрібниці, вони просто живуть і, насолоджуються один одним, звичайно, буває всяке в стосунках, але вони усвідомлено розуміють, навіщо вони створили цей шлюб, вони вміють чути і слухати один одного, в такому шлюбі всі потреби один одного задоволені. Це круто, правда!
Я хочу в стосунках легкості. Ні, це не та легкість, типу сьогодні зайнялися коханням, поїли, подивилися фільм і лягли спати. Ні.
Про те, що таке легкість мені завжди нагадує моє татуювання на щиколотці ноги у вигляді крила. Дивлячись на нього, я згадую про операцію, що сталася десять років тому. В автомобільній аварії я ледь не загинула, у мене був сильний шок, люди рятували мене, плескали мені по щоках, щоб я не втрачала свідомість, але я нічого не відчувала, взагалі нічого. І ось це відчуття, коли не відчуваєш свого тіла, думок немає, нічого не чуєш і не розумієш і як ніби просто йдеш в себе, назовсім. Я реально думала все, кінець. Вже нічого не мало значення, ні гроші, ні машини, ні образи, ні речі. Була я і все.
Кожен раз, коли я дико злюся або обурююся, дратуюся від того що, що щось іде не так, як мені хочеться, дивлюся на це татуювання і, згадую те відчуття. Легкість. Просто відпускаю все і насолоджуюся моментом тут і зараз. Моє життя може покинути мене в будь-який момент, я починаю згадую про себе, про свої бажання, про те, що люблю, що приносить мені радість, а решта це дрібниці. Було і було, простіше відпустити. Мені вже не цікаві ці ваші гендерні ігри, ці ваші незрозумілі вимоги до мене, очікування стосовно мене, гонитви за тим хто кращий, у кого машина крутіша, мені все це здається дріб’язковим.
Я намагаюся жити повним життям, робити все у своє задоволення, виконувати мрії, їсти смачну їжу, оточувати себе красивими речами, дивитися круті фільми, читати цікаві мені книги, зустрічати світанок і проводжати захід. Жити, довше б тільки!
А чоловік що? Моє від мене нікуди не дінеться і всюди знайде.
І знаєте, до чоловіків у мене тільки одна вимога: я хочу, щоб у нього була ця жага життя, тоді я захочу розділити життя, і насолоджуватися цим світом, а не виховувати хлопчика з 44-м розміром взуття.
Та й до речі, салатик з авокадо і морепродуктів мені сподобався з того ресторанчика. А ось чоловік, ні!
А ви погоджуєтеся з думкою цієї жінки?
