Після весілля ми жили у батьків чоловіка. У них був великий будинок, місця усім вистачало.
Та свекруха мене не злюбила, постійно дорікала тим, що мої батьки дали нам менше, ніж вони зі свекром.
Мої батьки були менш заможні і жили у двокімнатній квартирі, вони не могли мені дати багато. Та й за те що давали я була вдячна. Вони нічого не повинні. Рівним рахунком, як і батьки Олександра.
Та я їх ні про що не просила, вони самі наполягли, а тепер свекруха не пропустить моменту загадати про це.
У мене ще був молодший брат. Він навчається в університеті, мама з татом повинні забезпечити ще його. А мне віддали у надійні руки зятя.
У своєму домі свекруха одразу почала ділити обов’язки. Мені доручила готування, оскільки сама цього дуже не любила. Я не була досвіченою господинею. Готувала рідко. Тому, звісно, не все у мене виходило.
Перший такий випадок стався, коли я варила морепродукти майже цілу годину. У сім’ї чоловіка їх дуже люблять. Звідки я могла знати, що вони повинні покипіти лиш декілька хвилин? Охх, свекруха влаштувала тоді розбір польотів. Хоча є плюс – я запам’ятала на усе життя.
Свекруха завжди повторювала одну й ту саму фразу:
– Хіба ти готувати вмієш? Тільки продукти переводиш! Тьху!
А сама до кухні не ставала. Думаю, у неї виходило не краще.
А ще вона говорила, що у її сина було так багато заможних наречених, та вибрав він чомусь мене. Що за дивина?
Я жалілась чоловіку на це, але він мене не захищав. Мені було образливо. Адже до весілля питання грошей взагалі не фігурувало у наших стосунках.
За 2 роки такого життя я схудла на 15 кілограмів. А все тому, що свекруха дорікала, що я багато їм.
Я намагалась їсти все менше і зараз важу 49 кілограмів при зрості 174 сантиметри. Аж страшно на себе дивитись у дзеркало.
Чому я так довго це терпіла? Мабуть, тому що безмежно любила свого чоловіка. І ні зовсім, не за гроші. Він не був таким раніше. А зараз стоїть на боці мами, за мене не заступається.
Почав теж мені говорити, що я заробляю мало грошей, а пора б уже! Хоча сам заробляв не більше, ніж я.
Я запропонувала йому орендувати квартиру. Жити зі свекрухою я більше не могла. він відмовився.
Ну і грець з ним!
Винайняла квартиру сама. Я благала його піти зі мною, та він забоявся відповідальності, проблем,які можуть чекати його, як тільки він випурхне з під маминого крила і залишився з батьками.
Свекруха не могла натішитись, коли побачила, що я збираю речі і йду від них.
– Я знайду обі гідну заміну! Мій син заслуговує на кращу! – казала вона.
Мені було боляче таке слухати, та я нічого не відповідала.
Невдовзі ми розлучились.
Через півтора року я познайомилась з хлопцем. Він був дуже хорошим, мало на руках мене не носив.Я вийшла заміж вдруге. Зараз чекаю на другу дитину. Я рада, що моє житя склалось саме таким чином.
Я завжди мріяла, щоб у моїй сім’ї головними були взаємоповага, любов та підтримка. А у сім’ї колишнього головними були гроші та статус. Добре, я вчасно зрозуміла, що мені з ними не по дорозі.
А які для вас головні сімейні цінності?
