Я зраділа, що син з невісткою переїхали в сусідній будинок. Але потім зрозуміла, що діла з нею не буде

Ми з чоловіком і сином жили за містом в будинку, мали просторе подвір’я і гараж. Потім мій син виріс і одружився. А за кілька місяців ми почули гарну звістку. Він купив земельну ділянку з будинком прямо біля нас. Ой як ми з татом раділи. Почали думати над варіантом, щоб знести паркан і зробити спільне подвір’я. А на його місці можна посадити квіти чи зробити одну спільну грядку. Разом би урожай збирали й вечеряли по черзі один в одного. 

Та в невістки були свої плани. Забирати паркан вона не збиралася та всі наші ідеї перекреслила. Син не хотів з нею сваритися, бо сильно її любив. А вона дівчина з перцем стояла на своєму і його переконувала. А міг хоч матір разок захистити, може б ми достукались до неї.

То невістка ні кропу, ні петрушки не посадила, що вже говорити про огірки й помідори. А що будуть їсти, квіти її? Не мала сили з ними сперечатися.

– Мамо, Іра не має сил після роботи в городі копатися. Ми можемо купити.

– Цікаво від чого вона так втомлюється. Треба натуральне їсти, а не оброблене з тих магазинів – продовжувала жінка.

Настав час робити закрутки. Свекруха накупила слоїки, відібрала овочі заквасити й фрукти на варення і пішла до невістки просити в неї допомоги. А та їй тільки відмовила. І син заступився, бо нащо їм це робити, якщо все можна купити. То він їй масаж робить, то купує книжки й вона собі читає і засмагає на терасі. Зовсім не очікувала того жінка. Сподівалась, що помічниця приїхала, але видно не судилося.

На вихідних в гості приїжджали батьки невістки. То покликали нас до себе на шашлик. Я ж мала показати, що горда і не піду після того, що вона собі дозволяла. А чоловік пішов без мене. То вони навіть одного шматочка не передали мені. І я не стерпіла, висловила все синові, бо нервів вже не вистачало. Де він бачив, щоб до рідної матері таке відношення було. А він сказав, що треба було піти й не бачить тут ніякої проблеми.

Тепер сама закручую ті огірки й помідори. А ще на городі сама полю і саджу. Хто б міг подумати… Гірко мені. Думала, що разом всі станемо і дружно попрацюємо. 

Хто не правий у цій ситуації? 

JuliaG
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector