Людмила наполегливо стукала у двері. Як тільки син їй відчинив, вона запитала:
– Ти один?
– Так, а що трапилося?
– Виходить, я запізнилася…
– У чому річ? – не розумів син.
Матір простягнула йому листівку, на якій писало: “Дорога свекрухо, запрошую вас на наше розлучення. Ваша невістка Оксана”.
– Невже вона всерйоз це все сприйняла…- прошепотів хлопець.
Людмила прискіпливо глянула на сина і запитала:
– Ти нічого не хочеш мені пояснити? Що це все означає? Чому ви зібралися розлучатися? Куди ділася Оксана? Ви навіть року не прожили в шлюбі, а тут таке…
– Мамо, не панікуй, – спробував заспокоїти син. – Оксана на роботі, мабуть…Зранку ми не сварилися, тому напевно це жарти у неї такі…
– З таким не жартують! – не вгавала матір. – Женю, говори мені правду!
– Розумієш, – невпевнено почав хлопець. – Річ в борщі…
– А що з ним не так?
– Як на мене, то все. Вчора Оксана приготувала борщ і я висловив свою критичну думку.
– Цих дурниць ти від свого батька набрався? – обурилася Людмила.
– Мамо, я ж не просто так…Просто борщ справді був не смачним. У тебе набагато кращий.
– Де він?
– Хто?
– Борщ!
– Стоїть в холодильнику. На емоціях Оксана хотіла його вилити, але потім вирішила залишити, мовляв, поки я не з’їм борщ, то нічого іншого вона готувати не буде.
– Хороше рішення.
– А я вперся і сказав, що їсти його не буду. На додаток пожартував, що подам на розлучення, якщо вона припинить готувати.
– Ти впевнений, що вона зрозуміла твій жарт?
– Ну я їй сказав про це під час розпалу нашої суперечки.
– Все з тобою зрозуміло, – махнула рукою матір. – Гаразд, діставай борщ.
– Для чого це?
– Будемо їсти!
– Але ж він не смачний!
– Я все сказала! – грізно крикнула жінка.
Людмила витягла з холодильника каструлю і поставила її на плиту.
– Сідай за стіл, але перед тим віддай мені ключі від вашої квартири.
– Навіщо?
– Не треба зайвих питань. Роби те, що я кажу.
За кілька хвилин на столі стояли дві миски з борщем. Матір першою зачерпнула ложку і сказала:
– Ти справді хочеш сказати, що він неїстівний?
– Та ні, але не такий смачний, як в тебе, – відказав Євген.
– У твоєї дружини відмінний борщ! Звісно, що мій тобі здається смачнішим, адже я готую його вже двадцять років поспіль! Ану бігом їж, – покомандувала жінка.
Женя спустошив свою тарілку і сказав:
– Все. Я з’їв. Тепер можеш віддати мені ключі?
– Ще рано, – відказала Людмила. – Спочатку слід виконати домашнє завдання.
– Що ти маєш на увазі?
Матір відкрила книгу з рецептами і почала вивчати зміст.
– Значить в неділю я прийду в гості. Ти маєш накрити на стіл і приготувати такі страви…
– Хто? Я? У мене для цього дружина є! – обурився Євген.
– Я чітко сказала, що готуватимеш саме ти! Запам’ятовуй меню, – наказовим тоном відказала Людмила. – Оксану я теж попереджу, щоб не сміла робити це замість тебе. Максимум може допомогти щось і підказати. Бачте, догадався він критикувати її борщ! А я похвалю невістку, бо він у неї вийшов відмінним.
– Гаразд…- насупився син.
– І не думай робити абияк, бо батько також в гості прийде, а він у нас ще той гурман!
Що ви думаєте про реакцію свекрухи? Чи заслужив чоловік на таке покарання?
