Мені страшно від того, що мене дратує власна дочка та зять. Нещодавно, вони взяли відпустку й вирішили приїхати до мене у село на цілий місяць. Таке вперше після народження онука Назарчика, а йому вже півтора року. Одразу я звичайно зраділа їх візиту, але зараз мене дивує їх стиль життя та підхід до виховання дитини…
Моя дочка Марина одразу після завершення навчання у школі вирішила вступати до університету у великому місті. Там вона познайомилася зі своїм чоловіком Дмитром. Вони декілька років зустрічалися, а потім одружилися. Живуть у квартирі, яка дісталася Дмитру від його бабусі та дідуся. Взагалі, Маринці так сподобалося у місті, що до мене вона приїжджала раз на 2 місяці, а після народження сина взагалі не з’являлася.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я часом до них приїжджала, але лише на декілька днів. А тут вони до мене, аж на місяць! Я думала, що доця буде допомагати мені по господарству, а зять допоможе всі чоловічі справи переробити, адже чоловіка я втратила 10 років тому, але сталося не так, як гадалося.
Вони у своєму місті звикли спати до обіду! Якщо раніше Маринка вставала разом зі мною о 5 ранку, то тепер підняти її з ліжка дуже важко. Виявилося, що зять мій вирушає на роботу опівдні й працює до самої ночі, от вони й звикли спати довго й малого так привчили.
Встають десь о 9, йдуть пити каву. Після цього в них якась ультрамодна зарядка з телефоном, хоча можна безкоштовно позайматися на городі із сапкою. Хіба ж це не краща зарядка? Після цього, приступають до сніданку, десь в годині 11. Залишивши гору немитого посуду донька запитує, чим мені допомогти. А чим вона мені допоможе, якщо я прокидаюся о 5 ранку і до того часу вже самостійно зі всім справляюся?
Зять мені дуже допоміг, сажу в літній кухні потрусив, паркан відремонтував та підфарбував, але на городі мені ніхто не допомагає. Майже увесь свій час вони проводять у лісі, або біля річки.
А ще й онук. Я розумію, що він ще малий й лізе всюди, але ж він постійно робить шкоду! А найгірше, що ні дочка, ні зять його не сварять. Говорять мені, що це нова методика виховання, коли дитині до 3 років можна все, головне слідкувати за його безпекою. А як можна не кричати на дитину, якщо вона робить шкоду? Яка потім дисципліна буде?
Дуже прикро визнавати, але я вже дочекатися не можу того часу, коли вони поїдуть додому.
Можливо ви підкажете, що робити у такій ситуації?
Вправи для красивої постави від Ярославни Данилевич
Усі заздрили, що у нас із чоловіком аж 3 дітей, бо думали, що бодай хтось про нас піклуватиметься
Що вам слід відпустити прямо зараз – згідно з вашим знаком Зодіаку
Доля України: останнє пророцтво мольфара Нечая
Власна квартира стала водночас моїм досягненням і покаранням. Тепер з чоловіками мені, ніби пороблено!
Іду дорогою додому і бачу – 500 гривень. Лежать на землі. Хотіла пройти повз, згадавши бабусині повір’я “Візьмеш чужі гроші – забереш собі усі людські біди”
Тендітна бабуся йшла на звалище в надії що-небудь поїсти – як раптом її помітив чоловік, якого вона нагодувала, коли він був маленьким …
“Ми повечеряємо, а ви у вітальні почекайте”: свекруха ввічливо відмовилася нагодувати невістку з внучкою
Картопляна шкірка — це все, що потрібно для орхідей. Рецепт кращого добрива для пишного цвітіння
Як легко приготувати пісочне печиво з варенням. Зроблено з любов’ю
Встигни на піку цвітіння: заповни літрову банку рослинною олією і фіолетовими квітами
Рецепт випросила у подруги, яка заробляє на випічці. Ідеальний класичний бісквіт готую тільки так
Речі — які притягують у дім бідність і нещастя. Скоріше позбудьтеся від них
У свої 55 я зрозумів, що не люблю свою дружину, хоча ми разом вже 30 років. За цей час вона віддалилася від мене і стала чужою
Я закохався в жінку, яка має сина від першого шлюбу. Спочатку я не звертав на це увагу, але згодом зрозумів, що я витрачаю на чужу дитину майже половину своєї зарплатні
Як виявилося, добро – не бумеранг. Коли матір мого чоловіка захворіла, я почала за нею доглядати. Свекруха обіцяла залишити нам свою трикімнатну квартиру, а натомість ми отримали лише барак і занедбаний город
20 робіт популярного візажиста, який змінює наречених просто до невпізнання
15 людей, яких раптом спіткала невдача
Мені зараз 48 років. Я живу все життя в Києві. Нічим не відрізняюся від інших киян
