Молода дружина приймала у себе родичів чоловіка: свекруху, тітку з дядьком, сестру з чоловіком. І дуже-дуже старалася. Зі шкіри геть лізла, як то кажуть. Накрила стіл білою скатертиною, дістала бабусин сервіз, а на премію, яку дали на роботі, купила продукти. І вирішила зробити багатий стіл.
Запекла осетрину, розорилася на ікру – виклала її на тарілочку. Тонко нарізала лимон. Буженину нарізала, окіст копчений розклала щедро. Спекла пироги з м’ясом, з рибою, з капустою. Білі гриби мариновані виклала. І гарячу картоплю в мундирі поставила в чавунці на вишитий красивий рушник. Ну, і солодощів сила-силенна!
Рідня прийшла і ситно поїла, запиваючи осетрину хорошими напоями. Піднатужилися і все з’їли! А пироги з собою забрали. Потім вони гірко скаржилися чоловіку щедрої господині, сусідам і спільним знайомим. Розповідали, що молода дружина їм зварила картоплю в мундирі на святковий обід! Всі жахалися і співчували. Деякі виправдовували дружину – мовляв, вона ще молода і дурна! Але, дійсно, картопля – це занадто! Це принизливо навіть – подати таке мізерне частування.
Ось ні слова родичі не збрехали, так? Була картопля? Була! Це чиста правда. А про осетрину, буженину, ікру і коньяк вони просто промовчали. Так що не треба надто вірити розповідям таких людей. Вони все з’їдять, але розкажуть тільки про картоплю. І виставлять вас жадібними, недобрими, дурними … поїдять смачно, а потім ось так відплатять. І виправдатися неможливо буде. Адже була картопля? Була!
Дружина іноді спілкується з цією ріднею. І на стіл виставляє чай без цукру. Цукор шкідливий. Прийшли попити чаю – будь ласка, ось чай. Просто чай. У простих чашках чайних. Попили чаю? От і добре. Ідіть і розповідайте. Тому що розповідати будуть все одно. Це закон. Але коли про чай розповідають – це не прикро. Загодовувати пирогами і пряниками тих, хто упереджено до нас ставиться, немає сенсу – тільки гірше буде. Все одно запам’ятають тільки картоплю в мундирі – ось нею і слід пригощати таких людей.
А які у вас стосунки з родичами?
