Дружні посиденьки перетворились на жахіття, коли прийшла Таня. Краще б вона була сама

Нещодавно подруга запросила мене в гості. 

Приводу не було, просто хотіла зібратись компанією. Я ж не проти, дуже люблю веселі посиденьки.

Віра лиш сказала, щоб кожен зі собою приніс якусь страву, аби вона одна кузні цілий день не стояла. Я вважала це хорошим рішенням. Адже не чесно стосовно неї змушувати накривати на стіл.

Я мала приготувати два салата. Маленькими салатниками не обійтись, тут потрібні дві великі миски, адже компанія велика – 12 людей. 

За продуктами я сходила напередодні, але салати готувала у день,коли мала йти в гості. Вони повинні бути свіжими.

Я прийшла рівно о 5 годині. Там уже чекало декілька осіб. Я була не першою.

Віра готувала холодець, який стояв уже на столі. На вигляд він був зовсім не апетитний, такий коричневий. Я спробувала його пізніше, на смак він теж був поганий.

Поруч була запечена курка, посипана шафраном. Я взагалі не люблю цієї приправи. Було б добре, якби її просто поставили на стіл і уже собі б досипали хто хоче. 

В результаті я вирішила їсти лише свої салати.

Трохи пізніше прийшла жінка з дочкою. Вона запізнилась і прийшла з пустими руками.

– А де страви? – спитала Віра.

– Не встигла нічого приготувати, Лізочка сьогодні капризувала.

Мені було байдуже, але Віра була дуже незадоволена. А ще їй не сподобалась, що Таня (так звали жінку) була єдиним гостем з дитиною.

Спершу з дівчинкою всі грались, приділяли їй увагу, та потім пішли їсти.

Ми сиділи за столом всі разом, розмовляли. Лізі швидко наскучила така затія. Вона хотів бавитись, почала руками жмакати їжу на столі зі загальних тарілок.

З моїх салатів почала вибирати горшок, якщо взяла випадково ще щось, то послюнявлене клала назад.

Перекинула стакан з компотом на тарілку з бутербродами.

Принесла собі табуретку з кухні, поставила біля столу і стрибала з неї на гостей.

Таня дивилась на це і милувалась, не зробила жодного зауваження. Хвала Богу, я сиділа на протилежному боці стола.

Задуманої вечірки і приємного спілкування не вийшло зовсім. Всі сиділи напружені і голодні. Після бешкетів Лізи, уже й не було чого їсти.

Я пішла швидше, ніж планувала. Сказала, що маю ще плани. Сидіти тут я більше не хотіла.

Претензій висказувати я не стала, оскільки це не моя квартира і не моя вечірка. 

А що б ви сказали на місці господині?

Viktoria