«Мені 35. Розлучена, є син, квартира, хороша робота і посада. Стежу за собою, добре виглядаю. Але з особистим життям біда. Нещодавно кинув чоловік. Якого любила. Мені здається, що тепер ніколи нікого не полюблю і ніхто не буде любити мене. Втомилася від самотності. Від порожніх зустрічей і знайомств, які не мають продовження.
Дуже хочу взаємної любові, людських відносин, другу дитину. Я не зрозумію, що зі мною не так, чоловікам подобаюся, але відносини ні з ким не складаються. Я не шукаю олігарха з кубиками преса, просто хочу зустріти свою людину, близьку і рідну. Але вже прийшла до думки, що особисте життя – не моє. Від цього апатія.
Син виросте, створить свою сім’ю. А я помру з сорока кішками. Сил немає. Ще напружує, що мені 35, напевно, вже не той вік, щоб будувати особисте щастя. Але і самотність і життя без взаємної любові мене лякає». – ось таку історію мені прислали.
Знаєте, яке найголовніше вміння жінки, та й взагалі будь-якої людини? Уміння бути однією. Попри банальність звучання, це не вдається майже нікому. Жінка на самоті або страждає, або судомно шукає чоловіка.
І про яку жіночу енергетику тут можна взагалі говорити? Як можна міркувати про те, як залучити чоловіка, не кажучи вже про те, щоб від чоловіків щось отримувати або керувати ними? Жінка, яка боїться самотності і судомно метається в пошуках партнера, не створює ніякого внутрішнього світу. А, значить, має вкрай слабку енергетику. А якщо зовсім грубо, вона тупо нікому не цікава. Тому що для того, щоб з людиною дружити, щоб до неї тягнутися, щоб хотіти відносин – потрібно, щоб з нею перш за все було цікаво. І як може бути цікаво з жінкою, в житті якої нічого немає, крім страху самотності і нескінченного пошуку або нескінченного страждання. Ну про що з нею говорити для початку? І що вона взагалі може дати? ⠀
Уміння бути однією – це вміння щасливо або принаймні спокійно і комфортно жити поза відносинами. Розлучилися з чоловіком, розлучилися з хлопцем – ну не біжіть ви, стрімголов шукати заміну. Ви тендітні, уразливі і не встигли наростити свій внутрішній світ. Нічого доброго не вийде. Тільки при великому везінні. ⠀⠀
Я ж постійно читаю статті типу «ВЖЕ 3 місяці не можу побудувати відносини», «овдовіла 2 роки тому, страждаю від самотності», «розлучилися пів року тому, а я до сих пір одна». Ви про що взагалі? Ви вмієте осмислювати минулий досвід, сумувати про померлого, займатися собою, міркувати, жити своїм життям, а не як частина союзу з кимось? ⠀
Та хоч 10 років самотності. Щоб зустріти свою людину потрібен час, а стрибаючи з одного чоловіка на іншого, ви тільки заганяєте себе в глухий кут, розчаровуєтеся, страждаєте, терпите жахливі відносини і не вірите в щастя. ⠀⠀
Не треба так. Ви згідні з цими словами?
