У цій історії я розповім про свою дуже близьку родину, адже про те, що сталося в них – мовчати не можна! Нехай люди знають, що і таке буває!
У моєї сестри – Тетяни завжди були дуже дружні діти, а чоловік любив сім’ю і допомагав Тетяні з усім про що вона попросить. Навіть, я заздрила їм, бо у мене вдома такого шанобливого ставлення один до одного не було.
У Тетяни повиростали діти, а їх у неї троє, всього вистачало, ніхто нічого не потребував і не було причин для сварок до певного моменту. До моменту написання заповіту.
Поділ майна дуже посварив між собою до цього часу дуже близьких між собою рідних братів і сестер.
Все через звичайні гроші.
Дідусь дітей і батько Тетяни був успішним бізнесменом під кінець 90-х і зумів нажити чимало різного майна.
Тетяна мала 2 сини та одну донечку. Старалася, аби вони змогли закінчити престижні університети, аби мати гарну роботу, звичайно що і давала постійно гроші, а батько кожному дав чималеньку суму для того, аби кожен міг гарно влаштувати своє життя.
Після того, як сини одружилися, то відразу отримали у подарунок від батьків прекрасні квартири у новобудовах, ще й у центрі міста.
Найменшою була донька, тому жила з батьками у великому будинку.
Перше непорозуміння виникло після того, як донька закінчила університет і захотіла відразу жити окремо, аби стати більш самостійною, але батьки не хотіли цього, адже будинок буде пустувати та і для кого він буде такий великий. Ще й не могли відпускати її, адже звикли, що дівчинка постійно під наглядом.
Та донька була впертою, тому все ж покинула батьківський будинок, бо могла оплатити собі оренду квартири, правда не у дуже хорошому районі й далеко було добиратися до роботи, але все ж – сама.
Донька не нехтувала візитами до батьків, адже все одно дуже любила їх. Постійно допомагала по господарству, прибирала та готувала їжу.
Прийшов момент, який був величезною неприємністю – помер батько сімейства. Тому, Тетяна вирішила написати заповіт, аби діти після її смерті навіть не думали сваритися та все було не так, як хотілося б.
У доньки Тетяни зараз нема чоловіка і дітей, а брати все встигли завести сім’ї.
Тетяна сказала, що все буде ділити на рівні частини, аби нікого не образити, та братам такий розвиток подій не подобався, тому почався конфлікт, адже у них є діти та дружини, а сестра – сама, що їй потрібно?
Для чого сестрі така ж частина у заповіті, як в нас? – говорили брати зі своїми дружинами.
Але найцікавіше те, що донька придбала квартиру собі сама, їй батьки не дарували нерухомості, як старшим братам.
Та брати наполягли на тому, що сестрі нічого не треба і викреслили її із заповіту. Хто міг подумати, що між такими дружніми дітьми буде цей не розумний конфлікт. Сестра завжди раділа за братів, навіть не згадувала про те, що батько купив їм квартиру, а їй ні.
Тетяна вирішила, що не хоче слухати нікого, а вчинить так, як підказує їй серце, так, як вважає за потрібне, адже це її заповіт і ніхто не має права чинити опір.
Допоки сестра спокійно вирішувала свої справи та взагалі не переймалася ситуацією, то брати між собою гризлися, адже згадували хто і коли допомагав батькам, а потім що і коли їм дарували батьки – запеклі баталії.
Донька занепокоєна тим, як почувається матір, адже та постійно плаче, картає себе, вважає, що в чомусь винна. Хоч і донька старається заспокоїти Тетяну, навіть згідна з тим, що не потрібно її вписувати у заповіт, аби брати не сварилися, та ситуація не покращується.
А як би ви вчинили на місці батька?
