У квартиру, де жив кіт Семен, знову когось принесли. Господарі часто приносили всяку живність, яку підбирали на вулиці. Семен позіхнув, ось потрібно цим людям такий клопіт? Відмиють, пролікують і потім віддають в новий будинок новим господарям.
Кіт давно вже перестав звертати увагу на тимчасових мешканців. Так і на нього ніхто навіть не гляне, коли кошеня заховається в кутку кімнати.
– Киць- киць-киць.
Почув Семен голос господині, нагострив вуха, повернувся на поклик. Зігнувшись і простягнувши руку вперед, господиня обережно йшла до кошеняти. Малюк вигнувся, зашипів і метнувся на диван, де лежав Семен. Побачивши великого кота, недовго думаючи, кошеня сховалося за його спину і притихло.
Семен розплющив очі від подиву і подивився за спину: «Він сховався за мною, чи що?». Перевів погляд на господиню, та сміялася.
– Гаразд, Семен, потерпи, два тижні він з нами побуде, потім віддам, знайшла вже людей. Семен знову подивився назад: “Легко говорити – потерпи, не в твій ж особистий простір вриваються без дозволу.”
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Тим часом, побачивши, що жінка пішла, кошеня замурчало і потерлося об спину кота, не звертаючи уваги на грізний вигляд Семена і його хвіст, який немов батіг бився об диван.
– «Два тижні, потрібно почекати всього два тижні», – як мантру повторював про себе кіт, коли малюк на наступний день вже не відходив від Семена. Він їв з ним, пив з ним, спав з ним, грав теж з ним, точніше, з хвостом.
– Ти тут ненадовго, зрозумів? – сказав суворо кіт малюкові. Той згідно закивав, звичайно, звичайно, він все зрозумів. Малюк не знав слова «ненадовго», але, щоб не засмучувати великого друга, вирішив погодитися. Господиня з господарем розчулювалися такій прихильності кошеня до суворого Семена:
– Ну, треба ж, татуся собі знайшов.
Кіт презирливо пирхав, чуючи ці слова і продовжував вилизувати малюка.
– Я не татко! Я кіт! – хотілося йому крикнути завжди, але його на допомогу кликало кошеня, яке постійно кудись влазило і Семен, махнувши хвостом, біг рятувати малюка.
– Два тижні, це недовго, всього два тижні потрібно потерпіти, – кривлячись від маленьких кігтиків, які впивалися в його хвіст, заспокоював себе Семен.
– Доброго дня, так, це я, ви не передумали, я підвезу вам котика? Дуже хороший і грайливий малюк.
Почув Семен голос господині, яка розмовляє по телефону.
Як «підвезу котика», якого котика? Два тижні минуло ?? Не може бути! Він підскочив і побіг на кухню, де висів календар. Так, дійсно, рівно два тижні. Як же швидко пройшли ці дні. Семен опустив очі на кошеня, яке прибігло за ним.
– Малюк, йди сюди, зараз я покладу тебе в кошик і ми поїдемо в нову сім’ю, – тихо говорила господиня, взявши кошеня на руки. Семен простежив за ними. У нього защипало в очах. Моргнув.
– Мяу, мяу, – поклавши лапи на коліна жінці, він жалібно занявкав.
Господиня опустила очі, зустрівшись поглядом з Семеном. На мить їй здалося, що великий, суворий кіт плаче. На руках стурбовано ворушилося кошеня. Задумливо жінка опустила малюка на підлогу. Семен з якоюсь тихою люттю почав вилизувати шерсть кошеняти. Вона взяла телефон, набрала номер.
– Алло, це знову я. Ви вибачте мені, будь ласка, я не можу привезти вам котика. Він уже знайшов свою сім’ю. Вибачте.
На іншій стороні щось заговорили.
– Дякую за розуміння, – посміхнулася жінка і завершила розмову.
– Ну, що, татко, не захотів розлучатися з малюком? – запитала вона Семена.
– Татко, татко … придумали собі … Кіт я. – невдоволено промуркотав Семен. – Гей, синку, ти залишаєшся назавжди тут, зрозумів? Назавжди.
Малюк замурчав, притулившись до кота, він не знає, що означає слово «назавжди», але воно, безумовно, більше йому подобається, ніж слово «ненадовго» …
У вас вдома живуть декілька домашніх улюбленців? Як вони ладнають між собою?
Задача, яку пропонують на співбесіді у Googlе. Не всі здатні з нею розібратись!
Чим краще підживити часник, щоб він був здоровий та великий
– Твої батьки оплатять весілля? – спитав Віктор так буденно, ніби вже рахував чужі гроші. Катя навіть не одразу зрозуміла, що саме її різонуло в цьому тоні. – Ні.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Пророчий вірш дівчинки з Бучі! Хто ж знав, що ці рядки стануть колись реальністю?
Вирішила навідатися до невістки з самісінького ранку. Я розумію, що вона в декреті, але щоб довести до такого! Я все синові розповім!
Приголомшлива притча про мовчання
Він проміняв хазяйновиту дружину на коханку. Маринка салони не любила, жаліла гроші
Зелені помідори на зиму – такі смачні, що неможливо встояти
Свекруха заявила: «Якщо я захочу дитину, то я вийду заміж і народжу собі. А ви самі своїх бавте»
Шкірка мандарину – універсальні ліки! 7 рецептів, що рятують життя
Надзвичайний шоколадний пиріг, який готувати легко, а їсти – одне задоволення. Я закохалася у цей рецепт
9 несподіваних способів зблизитися з людиною
Не добігши до жінки трьох-чотирьох метрів, собака пропала, наче розчинилася в океанському мареві
Таємниця останньої цифри року вашого народження
20 оптичних пасток на звичайній підлозі: як по такому ходити?
Розмноження троянд живцями
Ми зібрали найактуальніші тренди манікюру 2020 року
