“Дядьку, візьміть кошеня, воно ж замерзне!”

Холодним зимовим ранком чоловік вийшов з під’їзду власного будинку. Мороз одразу почав щипати шкіру на обличчі. На вулиці він зустрів хлопця років 10-12.

– Холодно тобі? – запитав чоловік, проходячи повз юнака. 

– Зовсім ні, дядьку, – відказав той.

Раптом з-під куртки хлопця пролунали дивні звуки. Звідти він дістав маленьке кошеня.

– А ти де живеш? Я тебе тут вперше бачу, – здивувався чоловік, направляючись у свою сторону.

Хлопець кинув йому навздогін:

– Дядьку, заберіть собі це кошеня! Мама не дозволить мені його тримати у нас вдома, а на вулиці тваринка пропаде!

***

Після такої пропозиції чоловік поринув в роздуми:

– Куди ж мені ще це кошеня у квартирі? Ми і так живемо всі на купу, хоча діти б зраділи…

Зрештою чоловік зайшов в продуктовий магазин і купив все необхідне. Через власні турботи він зовсім забув про юнака, якого зустрів напередодні. Однак біля під’їзду він раптом згадав про хлопця. Оскільки дитини не було видно, то чоловік подумав, що той вже знайшов господаря для кошеняти. 

Та на сходовій клітці на нього знову чекала зустріч з хлопчиком.

– Дядьку, будь ласка, купіть собі котика! Він виросте слухняним і пухнастим, – зі сльозами просив той.

– Де ж ти такий хитрий взявся? Ще пів години тому ти його віддавав, а тепер продаєш! – здивувався чоловік, простягаючи дитині символічну купюру.

Додому він повернувся з кошеням на руках. Тваринка одразу взялася досліджувати свій новий дім.

Обідом у квартиру повернулися діти. Тато ще по телефону повідомив їм, що після школи на них чекає сюрприз. Коли ті побачили котика, то весело стрибали й обіймали батька. 

***

Пушок став повноцінним членом їхньої родини. Він прожив багато років. Його усі сильно любили і навіть після смерті згадували добрим словом. 

А у вас були домашні улюбленці, про яких ви досі згадуєте з теплом в серці?

Content Protection by DMCA.com
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector