З Тамарою, мамою Дмитра, я жив по сусідству років з восьми. Пам’ятаю ще її маленьким смішним дівчиськом з величезними бантами і шкільним ранцем. Я був старший на два класи, на перервах бувало смикав її за кіски, а коли підріс почав проводжати до будинку і захищати від кривдників. Охочих було хоч відбавляй – відтоді, як не стало батька Тамари мати запила і зовсім перестала стежити за дочкою.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Потім вона зникла.
– Мама, а де Тамара? – запитав я, коли вже тиждень дівчинка не з’являлася в школі.
– В дитбудинку вона, синку, – погладила мене по голові мама.
– Що ж це значить, я більше її не побачу?
Вона помовчала, а потім сказала:
– Юра, забудь ти цю Тамару, нащо вона тобі здалася. Краще алгебру підтягни, кінець чверті на носі …
Через кілька років я закінчив школу і пішов в армію, а коли повернувся першим же ділом в надії постукав в заповітні двері. Мені відкрила красива доросла Тамара, вона посміхнулася, кинула кілька чергових фраз, а потім я побачив її кругленький живіт, і чоловіка, який визирнув з-за її спини.
– Хто там, Тамаро?
– Так сусід, давно не бачилися. Гаразд. Заходь якщо що …
Вона закрила двері, а я ще довго стояв у коридорі, прислухався до голосів, віддаленого сміху, і лише одна думка крутилася в голові: «Запізнився …»
Потім я поїхав до тітки, вступив до університету, там і влаштувався на роботу, кілька разів на рік незмінно відвідував матір, батька у мене не було. Вона просила повернутися, але я не міг жити і бачити Тамару кожен день, дуже вже недооцінював я своє колишнє захоплення цією дівчиною. Лише зараз я зрозумів, що любив її весь цей час і кожну зустрічну мимоволі порівнював з Тамарою.
Час минав, в рідне місто я повернувся, коли захворіла мати.
У перший же вечір побачив її … вона була така ж красива. А поруч з нею крокував її вже дорослий синочок …
***
– Дядьку Юра, допоможіть нам з мамою ліжечко зібрати для сестрички, – на порозі стояв сусідський хлопчина Дмитро і запитально дивився на мене.
– Звичайно допоможу, Дмитрику, а батько то де ваш? Давно не бачив…
– Пішов він, я тепер за старшого, так ви йдете?
Того вечора ми, зібравши дитяче ліжечко, ще довго сиділи на кухні, пили чай, згадували дитинство і юність. Тамара розповідала, як їй нелегко довелося в дитячому будинку, Дмитро крутився поруч, показуючи мені свої іграшки і книги. На мить я уявив собі, що не було цього іншого чоловіка в житті Тамари, що поруч зі мною любляча дружина і син …
– Спасибі тобі Юра за все, – сказала вона тоді – ось якби Діма був таким … ми розлучаємося.
– А як же…
– Дитина? Нічого, виховаю, я сильна, Юра, я впораюся. Ось тільки чоловічої руки іноді не вистачає в будинку, – сказала Тамара з сумом.
– Так клич, якщо треба, я тепер тут буду, нікуди не поїду …
А потім Тамару поклали на збереження, Дмитрика я забрав до себе. Так ми і прожили з ним удвох два місяці, що залишилися до появи на світ його сестрички. Я навів порядок в домі, практично кожен день ми вирушали на прогулянки, їздили в кіно і парк.
– Дядьку Юра, будь моїм татом – якось сказав Дмитро, серйозно поглянувши на мене. Я не знав, що відповісти, за весь цей час я так прив’язався до хлопчика, що зовсім не уявляв собі наше життя окремо.
І напевно тому, коли я зустрів щасливу Тамару з малятком з пологового будинку, питань більше ніяких не залишилося. Через кілька місяців ми розписалися, я дав Софійці своє прізвище.
Ось уже п’ять років я повертаюся після роботи в теплий і затишний будинок, до дітей і люблячої дружини. Ось воно щастя, а більшого й не треба.
Що ви думаєте про такий вибір чоловіка?
Поставила нареченому окрошку з квашеною капустою і свининою, як у нас заведено. А він глянув у тарілку й пожартував так, що я відклала ложку
Найкрасивіші жінки за знаком Зодіаку. Чоловіків до них так і тягне
Доля України: останнє пророцтво мольфара Нечая
Чоловік в художній гімнастиці. Тепер ви бачили все!
Подруга з Білорусії навчила готувати деруни по-новому. Можна з’їсти разом з ложкою, такі вони смачнезні!
Ой дівчатка, ну яка ж смакота: ліниві хачапурі на кефірі всього за 10 хвилин
Рік після розлучення до мене у гості прийшла свекруха. І я була вражена, коли побачила її “подарунки”. Одразу почала плакати та цілувати їй руки
– Галю, ти тільки не плач! Він житиме! – стривожений Іван підійшов до дружини, йому дзвонила сваха. – А ти чого так зблідла?
Не стала Ірина для Іванка гарною матір’ю. Добре, що чужа людина змогла замінити йому батьків
Не очікувала я, що свекруха знайде собі на старості літ чоловіка, який зіпсує наші стосунки
Мене образило, що дочка поставила мене перед фактом про її весілля. Адже я навіть не бачила її нареченого
Один сімейний відпочинок перевернув моє життя з ніг на голову
Дата, коли ви народилися, може багато чого розповісти про ваш характер та долю. Крім цього, число також вказує на вашу майбутню професію
Олеже, яка у тебе дружина! Дорікає мені і племінникам шматком хліба! А за стару куртку того й дивись – накинеться
Родичі хотіли влаштуватись до мене на роботу, а коли я відмовила, почали говорити, що я дуже жадібна
16 собак, які так змінилися після стрижки, що власники не одразу впізнали своїх улюбленців
Катя повернулася до мами і запитала: – Мама, чому вони так сказали, яка я «помилка?
Почали ми готуватися до весілля. Поїхали знайомитися з рідними Іванки, які здавалися забезпеченими людьми
9 проявів доброти, які повертають віру у людство
