Дев’ять життів
Життя перше.
– Мам, подивися, кошеня …
– Марія, я ж на роботу спізнююся. А ти в школу. А за кошеням прийде його мама і забере його.
– Мам, ну хіба ти мене б десь залишила на морозі одну? Це кинута дитина.
– І куди ми його зараз? Тебе разом з кошеням вчителька вижене … І мене теж начальство … Якщо побачить.
– А ти сама говорила, що у тебе сьогодні чергування без виїздів.
– Марія, у нього ж блохи. Подивися, який він весь хворий. Навіть вже не пищить.
– Мам, як ми сьогодні з тобою будемо жити, якщо будемо знати, що він помре? Я буду за ним доглядати. Чесне слово.
Життя друге.
Весь день кошеня пролежало на роботі у Жені в коробці під батареєю мовчки, не реагуючи на голос і шматочки ковбаси. В обід вона подзвонила Валерії, колишній однокласниці, у якої, начебто, брат Діма працював хірургом в дорогій ветеринарній клініці. Брат, дійсно, був ветеринаром. Він вислухав розповідь без коментарів, хмикнув і сказав, що заїде ввечері.
Дочка насамперед запитала: – А де кошеня? Кошеня лежало в сумці на підстеленому туалетному папері, не подаючи ознак життя. Кошеня виявилося дівчинкою. Це виявилося після миття в балії з шампунем від бліх. Мокра тварина нагадувала дротяну конструкцію – вуха і хвіст. Діма, що приїхав пізно ввечері, обмацав тільце, ознак переломів і внутрішніх пошкоджень не знайшов, тільки сильне виснаження. Поставив пару уколів і дав пораду залишити тварину в спокої і теплі, з мискою води і мінімумом корму. Попив чай на маленькій кухні і пішов, відмовившись від грошей за лікування.
Женя поклала спати Марію, яка крутилася біля кошеня і намагалася підсунути йому то м’ячик, то миску з водою. Потім спробувала подивитися на кухонному маленькому телевізорі улюблений мильний серіал. Але надумані проблеми героїв і латинські пристрасті сьогодні тільки дратували. Женя присіла на широкому підвіконні з кухлем гарячої кави і бездумно дивилася у вікно. Кава, звичайно, була зайвою, але в повний місяць спалося погано при будь-якому розкладі.
Буває, що жінка коли-небудь опиняється перед вибором: пробачити чи піти, зробити вигляд, що нічого не сталося, забути, почати спочатку. І далі життя біжить по доріжці слідом за цим вибором, як заблукала казкова Гретхен за клубком, що котить. Женя не бачила клубка. Поки що не бачила.
– Мяв, – тихо писнуло на підлозі. Кошеня вилізло з коробки і сиділо під вікном, задерши голову. Женя відставила кухоль і взяла невагому теплу тушку в руки. Подивилася в широко розкриті котячі очі і завмерла – у тварини були очі яскраво блакитного кольору, немов два дорогоцінних аквамарина.
– Та ти красуня, – тихо пробурмотіла Женя, чухаючи кошеняті вушка. – І як же ми тебе будемо кликати?
– Пфф, – сказало кошеня і згорнулося на колінах.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Життя третє.
Через три дні довелося зателефонувати Дімі, щоб уточнити питання з котячими щепленнями. Він відповів, що щеплення можна робити тільки здоровій тварині. Це через місяць-другий, нехай тварина зміцніє. Але він розгребе свої справи і заїде подивитися на кошеня в п’ятницю, заодно поставить укол іммуномодулятора. Кошеня почалр освоювати квартиру. Улюблені місця проживання – жінчині коліна і підвіконня на кухні. Відразу застрибнути не виходило, доводилося йти складним маршрутом, через табурет.
– Мам, а як ми її назвемо?
– Ну не знаю. Може, Мурка?
– Я пробувала. Вона не відгукується.
– Тоді Шарик.
– Ну, ніякої в тобі серйозності …
– Будемо кликати її поки «киць-киць».
– Ні. Нехай буде Алісою.
– Гаразд. Нехай буде.
У п’ятницю огляд та лікування кішці вже не дуже сподобалися, але вона терпляче витримала уколи. Взагалі, вона була дуже мовчазною – ні благального нявкання біля миски, ні ласкавого муркотіння. Дивилася своїми блакитними блюдечками – як душу виймала. Дружині навіть не по собі ставало. У них склався вже якийсь ритуал вечірніх посиденьок на підвіконні.
– Знаєш, кішко, він мене не любив. Швидше за все. Одружився, тому що я наполягла. А на милування нема силування. Рано чи пізно б це сталося. Коли я була маленькою, мені здавалося, що я буду неодмінно щасливою. І кожен день починався, як свято. А зараз він починається, як …
– Мяв.
– Думаєш, все ще буде?
На кухню приплескалися сонна Марія, якій приснився страшний сон. Взяла кошеня і побрела з ним в спальню. Женя заглянула через 15 хвилин – дочка спала, згорнувшись в клубок. З темряви блиснула очима кішка, яка підняла голову з подушки, майже біля обличч дитини.
– Хоч би не подряпала, – стурбовано подумала Женя, але забирати кошеняти не стала. Сьогодні їй спалося на рідкість добре. Майже під ранок здалося, що її називає по імені чоловічий голос, а потім хтось відводить волосся пальцями з обличчя. Але це було кошеня, яке прийшло розбудити її.
Життя четверте.
– Жень, де ключі від машини? Я вчора їх кидав на тумбочку в передпокої, біля дзеркала.
– Діма, на тумбочку ти їх кидав позавчора. А вчора ти їх віддав мені. А я їх поклала тобі відразу в кишеню куртки. В якій ти зараз.
– Ага, бачу. Ти мила.
– Я не просто мила. Я мегасонце.
– Так-так, ти сонце.
Квапливий поцілунок в губи, що переходить в більш глибокий і затяжний.
– До вечора.
Вже з дверей:
– Так, ледь не забув. Сьогодні чекай мене в парадному вигляді. Ну, там … очі, волосся. Ти знаєш. І то плаття, червоне. В якому у тебе гола спина.
– А що за дата?
– Увечері скажу.
– Хмм …
– Бувай, мила. Бувай, кішка, – вже Алісі.
Женя подивилася на себе в дзеркало – розпухлі від поцілунку губи, яскраві очі. Аліса, яка сиділа біля ніг пухнастим кренделем, стрибнула на поліровані поверхні полки, заглянула в скляну гладь, на жіноче відображення. Торкнула його лапою.
– Кицю, як ти думаєш, це те, що я хочу?
– Мяв.
Життя п’яте.
– Марія, ти зробила уроки?
– Мам, канікули же. Ти що?
– Господи боже. Зовсім забула, – і правда, у вагітних в голові казна-що.
– Що робить любов з людиною, а? – лукавий голос Марії.
– Зміни пісок в котячому лотку. І закрий на балконі вікно. У сусідів з’явився якийсь супер-пупер породистий кіт, якого вони обожнюють. Не дай бог, просочиться до нас через балконні перегородку, там під стелею щілина, а перегородка оббита дерев’яною рейкою. Прямо драбинка для кабальєро.
– Ну і нехай. Кішка теж має право на сімейні цінності. До речі, ти помітила, що Аліса вміє танцювати? Нещодавно включила їй Вівальді, ну там, де гобой, пам’ятаєш? Так вона крутилася під музику!
– Ти мені зуби не заговорюй, дитино. Ох, і грамотна ти у мене, Марія. Не по роках.
– Мам, та мені вже можна закохуватися. Ось з паралельного класу Таня вже щосили з хлопцями гуляє.
– Ага. Кішка гуляла, та хвіст втратила. Аліс, це не про тебе.
– Ай, мам. Ну не будеш же ти мене все життя опікати.
– Буду.
Життя шосте.
– Діма, ти мене любиш?
– Жень, навіщо тобі слова? Я тобі сказав це раз і назавжди.
– Мені страшно. З тих пір, як ти зі мною, все дуже добре.
– Ну і що? Дурочка … Так і повинно бути.
Шерех одягу і тріск гудзиків.
– Аліса, не підглядай …
– Нехай сидить. Мені без неї, як без рук.
– Моїх рук? А ось тут …?
– Мммм … так, трохи нижче. Ох …
– У тебе найкрасивіша попа в світі.
– А ти найкращий чоловік у світі.
– Зауваж, не тільки в світі.
Життя сьоме.
– Женька, я малого сьогодні заберу сам з садка. До речі, Аліса вагітна, ти помітила?
– Та ти що?! Блін, це все-таки сусідський закоханий кіт. Уявляєш, він вранці виходить на балкон і сидить годинами, чекаючи її. Я просто в шоці.
– Гаразд. Виховаємо і кошенят. А де Марія вчора гуляла до півночі?
– Ходила вчора на концерт. За нею теж з розуму сходить один … кіт.
– Теж сусідський?
– Ні, якийсь Лев з медінституту.
– Серйозно? Ну, це теж на мій ветеринарний профіль.
– Вона тобі сама хотіла сьогодні розповісти.
– А я вже збирався скандал влаштувати – чому в цьому будинку я все дізнаюся останнім …
– Милий, ти не вмієш скандалити.
– І то правда. У ветеринарній професії є свої принади.
– До вечора. Люблю тебе.
– До вечора. І я.
Життя восьме.
– Мам, мені пропонують вийти заміж.
– Ммм …?
– Ага.
– З розуму, чи що зійшла? А вчитися?
– Ти не хвилюйся, я не вагітна. Просто Леву пропонують стажування в Німеччині. Він хоче, щоб я поїхала з ним.
– І кинеш інститут на другому курсі?
– Візьму академ.
– Марія, ти зовсім здуріла. Я спізнююся, сьогодні у мене важлива зустріч з ранку. Ввечері поговоримо. Напевно, і думка батька тобі теж буде цікава?
– А він уже знає.
– Ох, ну і отримаєте ви сьогодні ввечері …
– Сонце, ну ти чого плачеш … Це життя. Він хороший хлопець.
– Та вона б ще в п’ятнадцять заміж вийшла!
– А себе згадай?
– І чим це закінчилося?
– Зараз ти зі мною. А минуле залиш в минулому. Повернуться вони через рік. Марія закінчить інститут, Лев буде кар’єру будувати. Він далеко піде. І любить Марію без тями. Такими хлопцями не розкидаються. Хірург від Бога. Треба давати дочці право на своє життя і свої помилки. Ну, не плач, будь ласка … Аліса, допоможи.
Життя дев’яте.
Через рік.
– Мам, візьми трубку. Міжмісто. Це Марія, стопудово.
– Ой, я тут у Алісі кошенят приймаю. Подзвони татові, нехай під’їде, по-моєму, одне кошеня мертве. Чорт поніс її стрибати з холодильника. І посидь біля неї, а то вона одна боїться.
– Привіт, сонечко моє! Говори номер рейсу і час! Ми зустрінемо вас в аеропорту. Ні, все добре … Аліса до твого приїзду тут народити вирішила. Ага. Де ж ручка … Коли щось потрібно – ніколи не знайти.
– Мам, я скучила за вами страшно! Хоча і розмовляємо щотижня. А у мене тут теж радісна новина – готуйте шампанське!
– Чекаємо. Відбій.
Діма приїхав через 15 хвилин і відкачав кошеня. Аліса приносила завжди тільки двох кошенят. І завжди це були кішки з блакитними очима, які не мають ні єдиної ознаки породистого сусідського тата – навіть сріблястої плямочки його забарвлення. Проблем з прилаштуванням кошенят не було, завжди знаходилися люди, яким було самотньо. Вручаючи чадо, Женя обіцяла, що тепер у них все буде добре. Як не дивно, але обіцянка збувалася – жінки закохувалися, чоловіки одружувалися.
В аеропорт поїхали Діма і син, потрібно було комусь залишитися з Алісою. Горда мати сімейства облизувала в кошику своїх лисих нащадків, поглядаючи на господиню з почуттям моральної переваги.
– Та ти розумниця, розумниця. Що б я без тебе робила, киця моя. Ти ж все життя моє змінила …
– Мур.
– Щось довго немає їх. Як думаєш?
– Мур.
– Так я спокійна …
Дзвінок в двері – нетерплячий, з довгим натисканням, захлинаючись. Обійми і сльози, поцілунки і знову судомні обійми.
– Мам, ти знаєш, я трошки вагітна.
– …! Марія!
– Ми подумали, що треба народжувати рано. Ось як ти – виглядаєш ледь на тридцять, і тебе плутають з моєю старшою сестрою.
– Підлабуза, – здаючись. – А довчитися?
– Встигну. Ти взагалі одна все змогла. А у мене є Лев.
– І то, правда, – вступив в діалог Діма. – Коли ще народжувати, як не в дев’ятнадцять? Я дуже радий за вас, птиці мої.
Всі перейшли на кухню, де наспіх зімпровізували стіл, де говорили майже до ранку. Жити молодим було де – у Лева була квартирав, що залишилася після смерті бабусі. Правда, потребує ремонту. Але до народження дитини все можна було встигнути. Чоловіки пішли спати, а мати і дочка ще нашіптували на кухні – їм там багато потрібно було обговорити.
– Мам, залиш мені кошеня Алісине. Нехай все у мене буде точно так же, як у тебе з татом.
– Звичайно, мила. Якраз до твого переїзду кошеня буде вже підлітком.
– А ти пам’ятаєш, що саме Алісі ти зобов’язана своєю зустріччю з татом?
– Я все пам’ятаю. Але кішки не вимагають виплат боргів по рахунках. Адже вони тварини, правда?
Аліса прийшла на кухню, попити і квапливо огорнула ласкою людей. Потерлася носом об щоку Марії, потім втекла, махнувши хвостом, до дітей.
Поставила нареченому окрошку з квашеною капустою і свининою, як у нас заведено. А він глянув у тарілку й пожартував так, що я відклала ложку
Найкрасивіші жінки за знаком Зодіаку. Чоловіків до них так і тягне
Доля України: останнє пророцтво мольфара Нечая
Чоловік в художній гімнастиці. Тепер ви бачили все!
Подруга з Білорусії навчила готувати деруни по-новому. Можна з’їсти разом з ложкою, такі вони смачнезні!
Рік після розлучення до мене у гості прийшла свекруха. І я була вражена, коли побачила її “подарунки”. Одразу почала плакати та цілувати їй руки
“Я можу себе обслуговувати, мені не треба пелюшки приносити, рот витирати”: як Терен живе після ампутації обох ніг
– Галю, ти тільки не плач! Він житиме! – стривожений Іван підійшов до дружини, йому дзвонила сваха. – А ти чого так зблідла?
Не стала Ірина для Іванка гарною матір’ю. Добре, що чужа людина змогла замінити йому батьків
Не очікувала я, що свекруха знайде собі на старості літ чоловіка, який зіпсує наші стосунки
Розіграв свою колишню! Вираз її обличчя треба було бачити!
Нещодавно їздила до брата в гості. Була готова до всього. Але це вийшло за всі рамки
Один сімейний відпочинок перевернув моє життя з ніг на голову
Хлопчик побіг в аптеку за ліками для бабці, але з досадою зрозумів, що грошей йому вистачить лише на таблетки від тиску
Дата, коли ви народилися, може багато чого розповісти про ваш характер та долю. Крім цього, число також вказує на вашу майбутню професію
Олеже, яка у тебе дружина! Дорікає мені і племінникам шматком хліба! А за стару куртку того й дивись – накинеться
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
На весіллі свекруха хотіла зі мною серйозно поговорити. Сказала, що віддасть нам з чоловіком двокімнатну квартиру у місті, тільки б ми не їхали у село до моїх батьків
16 собак, які так змінилися після стрижки, що власники не одразу впізнали своїх улюбленців
