Егоїзм в коханні: віддай мені все в обмін на нічого

«Егоїзм – це не жити так, як вам хочеться, це змушувати інших жити так, як вам хочеться», – Оскар Вайльд.

Часто люди у стосунках не відповідають взаємністю. Вони беруть любов, але не віддають її. Від таких егоїстів потрібно йти, не озираючись.

Це почуття руйнує сімейні відносини. Адже людина, яка думає лише про задоволення власних потреб, не зможе бути у партнерських відносинах. Вона буде поводитися як розбещена жадібна дитина, яка хоче отримувати все задаром. 

Та Абрахам Маслоу казав: “Поведінка, що зовні здається егоїстичною, зовсім не обов’язково є такою насправді”. Тому спочатку потрібно розібратися звідки росте коріння, а тоді робити висновки. Адже якщо людина ставить свій розвиток вище, ніж інтереси оточуючих, то це здорове бажання, а не прояви егоїзму. 

Про любовний егоїзм першим заговорив Еріх Фромм. Цим страждають люди, які використовують свої відносини для задоволення особистих потреб. Вони черпають вигоду від свого партнера і не бачать нічого, окрім власних бажань.

Джон Готтман, професор психології, написав популярну книгу “Чотири вершники Апокаліпсису”. У ній він проаналізував чинники, які найчастіша стають приводами для розлучень. Це були байдужість, критика, презирство і перехід в глуху оборону. Однак він забув згадати про егоїзм, який в народі прозвали “п’ятим вершником Апокаліпсису”. 

Хоча насправді, на думку вченого, кожен перераховний ним чинник вміщає собі це негативне почуття. Лише егоїстична людина може зневажливо ставитися до свого партнера, ображати його і критикувати. 

Та до цих людей потрібно ставитися не з ненавистю, а зі співчуттям. Адже як писав Еріх Фромм у своїй книзі “Мистецтво кохання”, у серці самозакоханої людини насправді немає любові не лише до оточуючих, але й до неї самої. Часто вона зовсім ненавидить себе. Дефіцит любові вони намагаються компенсувати за рахунок особистих відносин з іншої людиною. 

Еріх Фромм пише:  «Хто-небудь егоїстичний любить себе не дуже сильно, а занадто мало – насправді він себе майже ненавидить. Подібна недостача любові й турботи щодо себе, що є проявом його внутрішньої ліні, змушує його бути незмінно порожнім всередині та роздратованим. Він постійно відчуває себе нещасним і відчайдушно намагається отримати від життя те задоволення і повноцінність, які він сам же і не дає собі отримати». 

Нещодавно на факультеті психології Державного університету Нью-Йорка провели цікаве спостереження. Вони порівняли вплив альтруїзму та егоїзму на психіку людини. Результати показали, що перші отримують більше задоволення від життя і відчувають себе щасливими. Вони легко віддають і роблять добро, не очікуючи на вигоду. На рівні інстинктів вони усвідомлюють, що круговорот добра зможе принести у їхнє життя щось хороше. 

Натомість егоїстичні люди хочуть задовольнити свої потреби, не віддавши нічого навзаєм. У них немає ні позитивної самооцінки, ні впевненості в собі. Саме тому вони сприймають відносини як ще одне джерело для свого добробуту. Це отруює стосунки. 

Це дає вкотре переконатися в тому, що для того, щоб полюбити інших, спочатку потрібно полюбити себе. Ми усі трішки егоїсти, але це повинно проявлятися у правильному руслі. 

Людина із нездоровим егоїзмом – це як корабель без вітрил і якоря: як не намагайся, але навіть у найтихішій гавані він не знайде спокою. 

А що ви думаєте на цю тему?

Vasylyna
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector