Ганна чекала, що син приведе багату невістку, та до їхнього дому прийшла сирота. Жінка ніяк не могла прийняти дівчину, поки одного дня не дізналась новину

Ганна не була задоволена вибором сина. Вона була вдовою. Виховувала Назара сама. Важко їм приходилось, грошей завжди не вистачало. От жінка і покладала надії на сина. Думала одружиться з багатою дівчиною, і вони нарешті житимуть в достатку.

Та Назару до душі припала Наталка, дівчина, що жила по сусідству.

Вона нещодавно прибилась до їхнього села. Сиротою була, жити не мала де. О її до себе взяла тітка Зіна, сусідка Ганни.

Дівчина була роботящою, тут нічого не скажеш. Зіні зі всім допомагала: і у хаті, і в городі.

Ганна навіть думала, що добре було б мати таку дочку.

От Назар нею теж захопився. Привів до мами і сказав, що вони будуть одружуватись. Жінка була не рада цій новині. Розуміла, що мрії про багато старість так і залишаться мріями. Та син не слухав матері, взяв Наталку і розписався у сільській раді.

До них до хати Наталка прийшла з пустими руками. І сама не мала, що одягти, не те щоб придане якесь мати. Одягнена була в джинси і не дуже теплу курточку.

– Це тепер, крім того, щоб її утримувати – думала Ганна – треба ще одягти. Зима скоро. Куртка тепла і чоботи зимові не завадили б. Та де ж взяти гроші на це. Назар не стягне забезпечувати трьох дорослих грошей.

Перший час Ганна навіть не розмовляла з невісткою. Ходила зла на цілий світ. Та бачила, що дівчина вставала зраненька, ішла до тітки Зіни, якій і досі допомагала, а потім починала і їхнє господарство обходжувати: і до курей гляне, і до корови, і їсти зварить, і прибере. Тому потрохи серце Ганни почало танути.

А якось Ганна глянула з вікна, дівчина присіла на лавку на вулиці – бліда як смерть. Тут вона і здогадалась – Наталка при надії. Внука скоро їй подарує. Тому її куртка вже й не защипається.

Так Ганні стало прикро за свою поведінку. Розуміла, що давно вже полюбила Наталку, лиш її гордість не давала будувати гарні відносини з невісткою.

На наступний день вона встала вранці, зібрала яйця, надоїла молока, прихопила ще своїх заощаджень і поїхала у місто – продавати всі продукти домашні.

На виручені гроші придбала для Наталки теплий пуховик і зимові чобітки. Дівчина не могла натішитись обновкам. Таких у неї ніколи не було.

– Та ви, мабуть, усі гроші на мене стратили – ніяково промовила дівчина.

– Нічого страшного. Через кілька днів пенсію мають принести, та у Назара зарплата, якось проживемо.. Не мерзнути ж тобі зимою.

В той момент дівчина відчула, у неї знову з’явилась мама..

Чи справедливо Ганна ставилась до дівчини спочатку?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Viktoria
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector