Два місці від Олега не було жодного дзвінка чи повідомлення. Юля розуміла, що він ніби і нічого їй не обіцяв. Він поїхав на заробітки за декілька тисяч кілометрів від неї. Шукав кращого житя. Вони вже довгий час дружили, і начебто зустрічались останній рік. Вони самі не розуміли, які між ними відносини.
Юля видалила номер телефону Олега, як тільки він поїхав.
“Все. Не травитиму собі душу – думала дівчина – Якби кохав мене, то б не залишив саму”.
А потім вона дізналась, що вагітна. У ній б’ється ще одне сердечко. Дитина була Олегова. Юля була на сьомому небі від щастя. Вона напрочуд легко звиклась з думкою про вагітність.
Дівчина хотіла поділитись цією звісткою з Олегом, та образа і гордість не давали цього зробити.
Подумала, що він уже й іншу собі знайшов. А тут вона заявить йому про дитину.
Юля відкрила галерею і спогади нахлинули на неї.
Ось вона з Олегом обіймається. Він такий красивий, блакитноокий, завжди у центрі уваги, душа компанії. А тут вони у гори підіймались, змучені уже. А ось на її дні народженні у ресторані.
Стільки усього їх об’єднувало. Як він міг її так легко забути? Мабуть, він ще не готовий до сім’ї.
Вона і сама була не готова, та все різко змінилось, як тільки дівчина взнала, що при надії. Постійно гладила свого животика і просила Бога, щоб все було гаразд.
Одного ранку вона помітила на вікні голуба. Дівчина посміхнулась і подумала, що це хороший знак.
На наступний день вона прокинулась від стуку у вікно – знову то й ж голуб.
“Мабуть, його хтось підгодовує” – подумала Юля.
Та коли він і втретє прилетів до вікна дівчини, то вона занепокоїлась, вирішила, що потрібно сходити до церкви.
Наступного дня Юля чатувала коло вікна, але голуб не прилітав.
“От і добре” – думала собі. Хоча сама вже засмутилась. Дівчина скинула свій настрій на вагітність і пішла збиратись на роботу. Тільки взула один чобіт – стук у вікно. Вона зірвалась з місця і побігла.
“Ти запізнився сьогодні”.
Насипала йому хлібних крихт і чекала, поки він не полетів. Так було цілий тиждень.
Якось увечері Юля не витримала і знову почала гортати фото з Олегом. Такий рудий. І голуб…Голуб теж рудий. Так не буває. Юля занепокоїлась. Минуло майже чотири місяці від тоді як Олег поїхав. Юля заплакала. Вона вірила у чудеса. Тільки не знала, що це чудо має означати.
Голуб припинив прилітати і вона почала хвилюватись. Коли дівчина знову почула стукіт, за звичкою побігла до вікна, але потім зрозуміла, що стукали у двері.
Відчинила, а на порозі її рудоволосий Олег.
– Ми без зв’язку були, у глушині. Я не міг з тобою зв’язатись. Я виявляється люблю тебе, Юлю..
Юля заплакала і обійняла Олега.
– Знаю. І я тебе теж.
А як ви вважаєте, голуби це символ щастя чи горя?
