Я досить рано втратила чоловіка. Він у мене був заможною людиною, тому у спадок від нього перейшли дві великі квартири. У першій одразу почали жити дві наші донечки, вони якраз навчаються в університеті, тому такий варіант їм ідеально підходить. А другу квартиру ми вирішили здавати, все-таки гроші ніколи не бувають зайвими. Та й квартира не буде стояти без діла. Вирішила, що до ріелторів звертатися не буду, а подавати самотужки оголошення – це великий ризик. Ніколи не знаєш, які люди можуть тобі попастися. Тому взяла свій мобільний телефон і стала по черзі обдзвонювати всіх своїх знайомих. Раптом комусь потрібне житло.
На відповідь не довелося довго очікувати. Вже через два тижні я знайшла орендарів. Одна моя знайома якраз була в пошуках житло. Заселилася вона разом зі своїм чоловіком та дитиною в квартиру. Договір укладати ми не стали, свої ж люди, немає чого переживати. Усно домовилися про суму оренди і всі залишилися задоволені. Я щиро раділа, що змогла заселити в квартиру своїх знайомих. Все було добре приблизно три місяці. І потім почалося… Стали слізно мене просити, щоб я зачекала з оплатою, оскільки у них зараз фінансові проблеми. Потім зателефонували мені та сказали, що гроші віддадуть одразу за два місяці, але через декілька тижнів.
Згодом я дізналася, що у знайомої виникли проблеми з роботою. Не зрозуміло, чи її звільнили, чи вона за власним бажанням пішла. Ось так і тягнеться дана історія вже декілька місяців, а все без змін. Рада, що хоча б комунальні послуги оплачують. І на цьому спасибі.
А нещодавно вирішила навідатися до них і просто не знайшла правильних слів, щоб описати побачене. Хотіла влаштувати скандал, але не стала. Тепер не знаю, як мені з ними розпочати розмову про те, щоб вони збирали свої речі та з’їжджали з моєї квартири.
А що ви думаєте з цього приводу?
