Христина чітко і не пам’ятала свою матір, та померла коли дівчинці не виповнилося і п’яти років. Батько погорював рік і привів в будинок нову дружину, тиху і поступливу Людмилу, з красивим довгим волоссям.
Через якийсь час, у Христини з’явилися братик Михайло і сестричка Оксана.
Христина любила свою мачуху, завжди намагалася заслужити її похвалу, але головним щастям для дівчинки був поцілунок на ніч від Людмили. На жаль, це рідко траплялося, жінка віддавала всю свою любов Михайлу і Оксані, а на дівчинку її просто не вистачало.
Але з часом байдужість мачухи перетворилася в озлобленість і роздратування. Все, чого б не торкнулася Христина викликало в мачухи обурення: речі, куплені їй на останні гроші вона не носить, по дому не допомагає, грубіянить. Христина намагалася поскаржитися батькові, але той відмовився втручатися, сказавши вирішувати їх проблеми самостійно. Тому Христині нічого не залишалося, як просто піти з рідної домівки.
Оскільки дівчинка володіла гострим розумом, вона без проблем вступила в будівельний інститут, де надавали гуртожиток. Карина вчилася на відмінно і закінчила навчальний заклад з червоним дипломом. Потім вона довгі роки будувала кар’єру, зовсім закинувши особисте життя. Її зусилля увінчалися успіхом і вона нарешті змогла придбати власне житло, облаштувавши в ньому все якнайкраще, а також купити дорогу іномарку.
З родичами вона контакту не підтримувала, навіть у відпустку воліла їздити тільки в Європу.
Час минав, Людмила вийшла на пенсію і осіла будинку. Оксана з Михайлом створили свої сім’ї і подарували матері онуків. Все, здавалося б йшло своєю чергою, як раптом, в один прекрасний день у двері квартири подзвонили … колектори. Виявляється молодша і найулюбленіша донечка Людмили набрала в банку купу кредитів, а платити не було чим. Вона за звичкою все сподівалася на допомогу матері, але як тільки та вийшла на пенсію, пояси довелося затягнути тугіше.
На цій підставі Оксана посварилася з чоловіком і переїхала до матері. Колектори буквально брали в облогу квартиру, поки нарешті Людмила не витримала і пішла на уклін до нелюбої нерідної дочки з проханням сплатити борги, оскільки знала, що добробут Христини дозволить це зробити.
Однак Христина несподівано відмовила і Людмила повернулася ні з чим. Не допомогли також довгі вмовляння батька по телефону, Христина твердо стояла на своєму, що призвело до того, що сім’я перестала з нею спілкуватися.
Як ви думаєте, чи правильно вчинила Христина? Це був розумний вчинок або помста за дитячі образи?
