Катя завжди мріяла про кішечку або собачку, але замість цього їй подарували на день народження фікус.
– Ну і навіщо він мені?! – тупотіла ногами дівчинка так голосно, що у сусідів канали на телевізорі переключалися.
– Для того! Відповідальності наберешся. Якщо через рік не висохне, подаруємо тобі тваринку, яку захочеш, – в ультимативній формі відповів батько і поставив на підвіконня нового жителя.
Ім’я квітці було придумано швидко – Валерій, на честь батька-дарувальника.
Валерія Катя ненавиділа всім серцем. Його можлива смерть не сильно лякала дівчинку, тому поливала вона фікус чим доведеться: чаєм, колою, апельсиновим соком – в залежності від того, що залишалося на дні недопитої склянки.
Фікус, мабуть, розуміючи, що випендрюватися особливого резону немає, харчувався тим, що давали і мовчав.
Попри те, що в кімнаті і без нього був постійний бардак, Валерій чомусь заважав найбільше. Те вікно не дає до кінця відкрити, то Wi-Fi через нього погано ловить, навіть в самому темному кутку він створював неймовірні незручності, займаючи місце рюкзака.
Пару раз батько забирав тезку з під’їзду, куди Катя виселяла його до далеких родичів, які купчилися на вузькому підвіконні і служили попільничками всяким залітним квартирантам.
Ближче до літа у Каті почалися іспити, які в сукупності з проблемами в особистому житті стали причиною типового підліткового неврозу.
Приходить вона якось додому і відчуває, що ось-ось розплачеться. Виговоритися хочеться, а нема кому. Батьки – ті ще динозаври, не зрозуміють нічого. Батько – колишній боксер, відразу на антресоль полізе за своїми рукавичками, які весь вечір буде штопати і зітхати про те, що був би пацан, було б простіше. Мати ж всі душевні проблеми лікує виключно піснями Буланової і тортом «Наполеон», який здатна з’їсти поодинці за один присід.
Зателефонувати б кращій подрузі, та ось тільки хлопець Каті до неї як раз і пішов. Дівчинка шукала очима жертву, яка зможе прийняти на себе вантаж непомірних дівочих страждань і не розклеїтись, а головне – дати пораду. З жертв був тільки Валерій, який мовчки росте на підвіконні.
Не було що робити. Катя налила собі склянку гарячого чаю, Валерію для антуражу теж поставила келих з холодною водою. І варто було їй тільки відкрити рот, як непомітно пролетіли п’ять з половиною годин.
Катя раз у раз міняла остиглий чай на гарячий, не відсьорбнувши і ковтка, а ось Валерія, вперше за пів року покуштував справжньої води, сяяв і радісно ворушив листочками.
На наступний день Катя прокинулася з почуттям повного зцілення. Валерій в знак подяки був протертий від пилу і ще раз политий. Фікус, який вміє слухати і чути, виявився відмінним психологом, і Катя стала його частим і єдиним клієнтом.
Багато було у них всього. Валерій стоїчно витримував будь-які пориви Каті. Він однаково мудро реагував на сльози і радість, спокійно і без засуджень вислуховував безглуздий дитячий мат і завжди давав наймудріші поради, не сказавши при цьому ні слова.
Через рік з дня появи зеленого жителя батько зайшов до кімнати до Каті і урочисто представив їй нового жителя. Рудий кіт з гордовитим виразом обличчя поважно зістрибнув з рук батька і одразу помчав у бік фікуса.
– Гей! – крикнула Катя. – Вусатий, ти що задумав?!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Вона схопила нахабного котяру за шкірку, але той, зухвало нявкнувши, розсік дівчинці руку і накинувся на нездатного дати здачі Валерія, вчепившись зубами в тонке стебло.
В результаті кіт був депортований в сусідню кімнату.
– Ти ж хотіла кота, хіба ні? – здивувався батько, коли Катя заявила, що звірові немає входу в її кімнату, і якщо хоча б листок пропаде з Валерія, то котяра офіційно перейде в розряд десантників.
– Щоб він мого бойового товариша зжер? Ага зараз!
На щастя, кота з радістю забрала сусідка, у якої вдома був цілий зоопарк. Попри нове житло, він ще кілька разів прокрадався в квартиру до Каті, пориваючись відкусити солодке стебло, але, отримавши пару раз тапком по нахабній вусатій морді, все ж усвідомив, що воно того не варте і спокійно взявся за місцевий гербарій.
Чим старшою ставала Катя, тим складніше ставало життя і міцніший чай в її склянці. Дитячі проблеми змінилися дорослими, іноді філософські міркування про тлінність буття змінювалися п’яними тирадами.
Потім були довгі міркування на тему: «згодна, не згодна». Потім вирішувалося питання з ім’ям первістка, а далі були сльози і слова про розлучення. Валерій завжди мовчав. Але робив це особливо мудро і завжди доброзичливо.
Катя пускала нові коріння, а Валерій свої тримав при собі, переїжджаючи з квартири в квартиру і радіючи з того, що у його господині все в житті налагоджується. Новий чоловік постійно бурчав на Катю з приводу Валерія. Мовляв, двом мужикам в квартирі тісно, та й якось дивно він на нього мовчить, коли вони з Катею посваряться.
У підсумку якось раз (чисто випадково) Валерій впав з підвіконня і глиняний горщик, привезений Катею з Єгипту, розлетівся на купу черепків без можливості відновлення. Швидка реанімація допомогла Валерію вижити, але фізичний і моральний збиток квітка все ж отримала.
Нова земля, зібрана пізно увечері на задньому дворі біля дороги, виявилася не дуже придатною. Обламані гілки довелося відстригти, та й в цілому падіння не дуже добре позначилося на здоров’ї вже немолодого фікуса.
Тиждень за тижнем давалися Валерію важко. Чоловік періодично зливав в землю пиво, холодну каву і інші малоприємні для рослини продукти. На радість чоловікові і на горе Каті Валерій зовсім захирів. Листя почало обсипатися, і Катя приготувалася до найгіршого.
– Викинь ти його на смітник! Я тобі новий куплю, – заспокоював Катю чоловік.
– Ось як ти міркуєш? А якщо я чахнути почну, ти мене теж на смітник?!
– Ти різницю щось не бачиш? Це фікус!
– Це не просто фікус – це мій друг!
– Та який, до біса, друг, він же просто стоїть на підвіконні і мовчить!
– Це з тобою він мовчить, а зі мною розмовляє!
Чоловік покрутив пальцем біля скроні і відправився на роботу.
Чи то зірки зійшлися, чи то рак десь на горі свиснув, але у чоловіка Каті нарешті назріла велика угода. Одна контора готова була закупити у його фірми величезний об’єм матеріалів з відстрочкою. Ця угода могла на кілька років вперед забезпечити сім’ю і вивести контору на новий рівень. Залишалося лише вирішити – давати відстрочку по платежу чи ні. Аж надто ризиковано. Фірма молода, неперевірена, та й суми космічні. Залишалася всього лише доба на роздуми, а після замовники були готові розглянути пропозиції конкурентів.
Чоловік був весь як на голках, адже остаточне рішення залежало від нього. Прийшовши додому першим, він поставив портфель на підлогу і просто так вимовив уголос: «Підписати чи не підписати?!»
– Не треба! – пролунав важкий чоловічий голос звідкись з балкона.
Мужик аж підскочив. У квартирі крім нього – нікого, в цьому можна було не сумніватися.
– Чому не треба? – тремтячим голосом запитав він у порожнечі.
– Кому кажу – не треба, ти що, не чуєш, чи що?! – бурчав невдоволено хтось.
Чоловік акуратно, не сходячи з місця, виструнчився і побачив Валерія, який мирно стояв на балконі і підживлювався літніми променями сонця.
– Ти … ти … ти що говориш? – звернувся він до квітки.
– Не задавай ідіотських питань! – вилаявся Валерій, та так, немов його жахливо дратувала вся ця розмова.
– Чому ти думаєш, що не треба підписувати?!
– Ні, ну я, по-твоєму, зовсім тупий і нічого не розумію?! Тобі там локшину на вуха вішають, а ти і піддаєшся. Все, роби що хочеш, я слова більше не скажу! – після цього Валерій замовк.
Вражений тим, що сталося, чоловік вибіг з квартири і, викликавши таксі, поїхав в офіс, щоб скасувати угоду.
– Сергію Івановичу, чому вирішили скасувати?! – поцікавилися колеги.
– Фікус порадив, – абсолютно незворушно відповів чоловік, запропонувавши забути про цю операцію і не засмучуватися.
Через два тижні стало відомо, що ці клієнти уклали договір з іншою конторою і відразу ж подали на банкрутство.
Ошелешений подібними чудесами чоловік приніс тисячу вибачень рослині, віддавши Валерія на відновлення найкращому ботаніку в місті. Вже через тиждень Валерій цвів як ні в чому не бувало.
З тих самих пір він пив тільки найчистішу холодну воду, а розмови з ним велися виключно по черзі, так як Валерій став головним консультантом в сім’ї, попри те, що більше не промовив жодного слова.
Чоловік розповів дружині чудову історію про фікус, який говорить, а та лише глузливо посміхнулася у відповідь і покрутила пальцем біля скроні. Але чоловік не образився, він полюбив рослину і доглядав за нею багато років, так і не дізнавшись, що в день скасування угоди до їх сусідів поверхом нижче приїхав батько, який вийшов на балкон, щоб покурити і поговорити по телефону з дружиною, яка купує в цей самий момент мікрохвильову піч. Консультанти нав’язували їй розширену гарантію, а пильний чоловік запевняв, що її намагаються обдурити і наполіг на тому, щоб дружина відмовилася від додаткових витрат.
Вам сподобалася ця життєва історія?
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Я довго жила з відчуттям, що ми з чоловіком ніби б’ємося головою об стіну. Працюємо обоє багато, втомлюємося страшенно, а толку ніби й немає. Жили ми вшестеро в одній квартирі: я, чоловік, син, мої батьки і бабуся.
Якби не важка хвороба чоловіка, я б ніколи знову не була щасливою…
Що змусило молодого хлопця забрати жити до себе літню сусідку?
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
У Ігорка злипалися очі. На дворі стояла ніч. Тато на кухні ходив туди-сюди. Мами досі не було
Чи вмієте Ви бути поруч зі справжнім чоловіком? Стаття, яка відкриває очі!
Художник-самоучка перетворює металеве сміття в неймовірні скульптури
Чудова притча про заздрість. Прочитайте, у цих словах стільки мудрості!
Справжня любов виглядає ось так, що б там не казали
Кіт, якого ви виберете, розповість дещо цікаве про ваше внутрішнє “я”!
Ніколи не ігноруй ці 10 важливих символів уві сні …
7 прихованих послань долі, на які варто звернути увагу кожному
Рецепт маринованих огірків та помідорів в одній банці. Скільки не заготовиш, завжди мало
Дивовижні рослини світу, про які вам не розкажуть на уроці біології
Ви почнете вірити в чудеса та переконаєтеся, що доля є і Бог теж. Вони все бачать і обов’язково допоможуть в скрутну хвилину, коли нам дійсно знадобиться допомога.
Як правильно мити сухофрукти, щоб вимити консерванти
Як правильно сіяти петрушку навесні для відмінного врожаю
