Часто деякі лікарі дозволяють собі надто нахабно поводитися з пацієнтами, немов жодного разу не чули про таке поняття, як “етичний кодекс”. Пані Валентина переконалася у цьому на власному досвіді.
Майже 10 років жінка намагалася завагітніти. Що тільки вона не пробувала – здавала аналізи, пила різноманітні ліки та навіть зверталася за допомогою до мольфарів. Однак, всі тільки розводили руками та не могли знайти причину. Спершу чоловік Василь підтримував жінку та всіляко їй допомагав. Але з часом почав сваритися та докоряти, мовляв, це все Валя винна і взагалі він не хоче жити з жінкою, яка не здатна народити йому дитину. Тому згодом вони розлучилися. Валентині було досить важко, адже по суті вона залишилася самотньою на цьому світі та нікому не потрібною.
Але через рік часу вона зустріла Миколу. Одразу зіграли весілля та почали жити разом. А ось через декілька місяців жінка тремтячими руками тримала тест на вагітність – дві полоски. Вони двоє ще довго плакали від щастя. Валентині тоді було 40 років та вона хвилювалася, що через такий вік не зможе народити донечку. Однак, Коля щоразу її заспокоював та підтримував, що все у них буде добре й не варто звертати увагу на цифру в паспорті!
Коли Валя вперше прийшла на прийом у жіночу консультацію, то почувалася не дуже комфортно. Всі молоді жінки живилися на неї косо, а лікарі не соромилися запитувати “А чому це ви так пізно отямилися?” чи “Ви надто застарі для вагітності!”. Жінка вийшла з кабінету та ще довго плакала від таких образливих слів. І так щоразу. Нікого ж не цікавила справжня причина вагітності та не хотіли підтримати чи розрадити.
Звісно, що на цьому проблеми не закінчувалися. Коли родина гуляла у парку з візочком, то часто чули, як за спиною перешіптувалися молоді матусі та обговорювали Валю, мовляв, стара породілля. Або ще думали, що то бабуся з онукою гуляє. А про догляд за донечкою годі говорити. Вона часто плакала, особливо вночі. Але від кого ще чекати допомоги? Намагалися разом долати такі труднощі батьківства.
У дитсадку та школі все тільки погіршилося. Однокласники часто насміхалися над Миросею через те, що у неї такі старі батьки. Однак, дівчинка намагалася давати відсіч забіякам та заступалася за них. Але навіть класний керівник підбурював батьків проти Валі та Миколи. Тільки коли Мирослава закінчила школу, то все налагодилося. Дівчина всіляко старалася допомагати батькам по господарстві, ще й вступила на державну форму навчання, адже була відмінницею. Зараз живе зі своїм хлопцем Іваном та готуються до весілля.
Тільки от пані Валя дуже хвилюється за доньку. Адже дівчина вирішила, що до 30 років народжувати дітей точно не збирається, мовляв, спершу кар’єра та власний бізнес, а потім вже материнство. Щоразу при нагоді намагається переконати її, що це погане рішення. Боїться, щоб Мирося не повторила долю своєї мами.
А ви підтримуєте рішення Мирослави? Що б ви порадили пані Валентині у такій ситуації?
