Ця історія про ту сторону життя, про яку не заведено говорити. Про діток, які страждають онкологією. І наскільки різняться пріоритети в людському світі.
У лікарні, серед багатьох таких же хворих діток, був особливий малюк. Лисий, з втомленими, безмірно сумними очима. Одного разу, він запитав у своєї медсестрички:
– Тітка Оля, а можна мені дожити до суботи? Тут залишилося зовсім трохи!
Її стаж в медицині був близько 30 років. Однак, до таких питань звикнути неможливо. Та й відмахнутися не можна. Щоразу виходячи з палати вона плакала, закриваючись від інших діток.
– Малюк, звичайно, ти доживеш до суботи. І не тільки до цієї, а проживеш ще багато щасливих субот! – відповіла вона хлопчикові.
– У суботу у матусі день народження. Я б хотів зробити їй особливий подарунок.
Коли малюк показав подарунок, медсестра поспішно вийшла з палати, стримуючи сльози. В руках у хлопчика була лялька лисого малюка. Його обличчя прикрашала щаслива посмішка.
Кожну хвилину в одній з лікарень залишає цей світ чиясь дитина. Ми далекі від цього. Нас радують покупка нового телефону, зіркові новини чергового блогера. Тепло і затишок, яким ми себе оточили. Коли через онкологію помирає дорослий, це ще можна зрозуміти. Він прожив своє, хоч і коротке, але життя.
А в чому провина цього малюка? Чому сучасна медицина так і не знайшла ліки від раку у дітей? Чому дітки повинні вмирати в такому юному віці? Невже вони цього заслужили? До такого стану речей неможливо звикнути.
Цей малюк мав єдине бажання. Дожити до суботи і подарувати своїй мамі на день народження цю іграшку. Лисого хлопчика зі щасливою посмішкою. Який був так схожий на нього самого. Це було його заповітне бажання. Побути з мамою хоч би ще один день.
І порятунку немає де шукати. Лікарі безсилі і навіть сучасна техніка його не врятує. Його не стане в цьому світі. Він приречений.
Так що тут говорити. У нашому світі досі існують місця, де діти страждають від голоду і відсутності питної води. Часом їм необхідні такі елементарні речі, про важливість яких ми вже не замислюємося. І це при стрімкому розвитку науки і техніки.
І є дітки, які вмирають від раку. А порятунку немає.
Просто хоча б задумайтесь про це і можливо, ви переоціните якісь речі у своєму житті …
