Те, до чого матуся була абсолютно не готова
Коли давно ходиш вагітною, весь світ здається казковим, а ти в ньому, як мінімум, фея. Кругла така фея. Очі блискучі, посмішка загадкова, хода … промовчу про ходу. І ти чекаєш. І думаєш, з’їдаючи друге морозиво на лавочці парку, ОСЬ-ОСЬ! Ще трохи і ось воно щастя!
Ти багато читала, ти питала, ти все-все можеш собі уявити. І уявляєш … ліниво розглядаючи качок і голубів.
На не вагітних ти дивишся так «Ех … так що ви знаєте взагалі про життя». На тих, хто вже народили – чомусь так само. А потім БАЦ і народила! Крики, сльози, усмішки, блаженство, дзвінки, смс, підгузники! … І проходить час … і ти розумієш … НЕПРАВДА! Чому ніхто не попередив? Чому вони мовчали? Змова! Отже, список. Те, до чого я була абсолютно не готова:
1. Грудне вигодовування. Всі пишуть, як це прекрасно. Я вірила. Деякі пишуть про тріщини і лактостаз. Але я в страшному сні не могла собі уявити, що тріщина – це натуральний розріз соска і це пекельно боляче! А лактостаз – це коли за пів години температура піднімається майже під 40, і ти лежиш трупом з переповненими цицьками. А поруч лежить дитина, яка активно вимагає до себе уваги.
2. Ніде не написано, що робити, якщо дитину три години заколисували обоє батьків по черзі, вона, нарешті, заснула і уві сні … покакала. А зміна підгузника означає «Починається 2-га серія, сідайте в перший ряд!» У чоловіка засмикалося око, коли він почув протяжний пук. Перспектива ще годину стрибати на м’ячі злякала його більше, ніж візит податкової в офіс. М’яч – це був його обов’язок. Тепер у нього гарна пружна дупа. Я качала стоячи. Туди сюди. У перший місяць я за інерцією всюди так розгойдувалася … в магазині, на вулиці. Варто було тільки зупинитися і давай … туди-сюди, туди-сюди. Моє око не смикалося. Я поклала Алісу в ліжечко. Прямо в какашки.
3. Ніхто не говорить, що після пологів взагалі перестаєш хотіти в туалет. Ось зовсім. Неначе сечовий міхур теж випадково народив. Гінеколог заходила до нас в палату і нагадувала: «Мамусю, не забуваємо ходити в туалет!» І ми слухняно йшли в туалет. Про покакати я взагалі мовчу. Якщо тільки метеликами …
4. Ніхто не говорить, що якщо у вас під час вагітності на животі виріс зайвий пушок, то коли ви народите, живіт буде як у шашличника на пляжі в розпал сезону …. Слава богу, потім все відпадає. Але спочатку – шок!
5. Ніхто не говорив, що після пологів я зможу нарешті полежати на животі від сили пару днів … до приходу молока. А потім все. Максимум в позі Сфінкса, який сумно дивиться в далечінь. Лежати на грудях 4-го розміру, переповнених молоком, можна тільки на масажному столі з двома дірками для обличчя …
6. Коли говорять, що на себе не буде часу, уявляєш це не ТАК. Поняття «себе» і «я» перестають існувати взагалі. Вмитися і почистити зуби? Легко! Годині о 3 дня … Поснідати? Не питання! Чоловік ввечері прийде і нагодує … Зачіска? Елементарно! Зібрала ковтуни в тугий хвостик і красуня! Сходити до туалету? А чи не забагато ви хочете?
7. Ніхто не говорить, що перший час, діти, коли їх переодягають або змінюють памперс, кричать як потерпілі … Спочатку це дуже лякає. Починаєш дико поспішати, 18-й раз намагаючись потрапити штаниною на ногу дитини. А вона ними туди-сюди, туди-сюди! Поки одягаєш на праву, знімає з лівої … І репетує! Якби я не бачила, що у сусідок по палаті все те ж саме, то думала б, що народила істеричку.
8. Коли народжується дитина, то все, що її стосується – це страшно гігієнічно. Іграшки, соски – все миється і обливається окропом. Проходить час … Дитина починає повзати і арсенал її іграшок – це вже давно не два брязкальця, а цілий ящик з Ікеї + пульт, телефон, ложки, каструлі, проводи й кіт. І ніхто не каже, що з усім цим робити! Завжди мити? Завжди обливати окропом? Кота? Питання сам собою відпадає, коли дитина вперше облизує колеса у коляски …
9. Ще, в інтернеті, всі такі милі, чим реальна картина сильно спотворюється … «Ой, у дитинки такі каки!». Це означає, дитина покакала до вух. «Ми відригнув!» означає, дитина блювала так, що переодягаються всі … і дитина, і мама відмивається і кіт, який проходив повз те “Ми їмо кашку!.
10. Ніхто не говорить, що коли народиш, то зовсім не любиш свою дитину. Це не любов. Не вірте! Просто ще жодна людина на землі не знайшла слів, які б точно описати це почуття. Неземне абсолютно. Подив. Дивишся і не надивитися. Шок! У неї є все! Вії, бровки, вушка, нігті на пальчиках і навіть дірочка в попі! Ви уявляєте ?? У неї є дірочка в попі! Як таке можливо? Як моє тіло створило все це? Вона дихає. Вона ворушиться. Морщиться. Дивиться. Низький уклін тому, хто все це створив!
А ви згідні з тими відчуттями, що описала ця жінка?
