Коли Іванова мама дізналася, що його дівчина з села, вона вирішила навідатись туди. В автобусі розпитала всіх про неї, зайшла в сільраду, щоб дізнатися про сім’ю. Люди відповідали, що сім’я порядна, але незаможна, та і дівчинка хвороблива. Коли мама Івана побачила маленький будинок і дворик дівчини, вона була неприємно вражена його станом. Саме тому вона увірвалася до будинку і сказала господарям, що ніколи не дозволить своєму синові бути з такою, як їхня донька, бо він вартий кращої.
Кожна мама прагне дати найкращу долю своїй дитині. Але інколи материнська турбота може наламати дров і зробити дитину нещасною. Вчора мені написала моя одногрупниця.
– Якось ходила я по торговому центру і тут побачила нашого одногрупника Івана. Йому лише 30, але він виглядає на 50.
– А що сталося? Захворів? – запитала я.
– Ні, я з ним трохи поговорила. Він підійшов, спочатку подумала, що безхатченко, гроші хоче попросити, витягнула гаманець, а він давай до мене на ім’я звертатися. Лише тоді впізнала.
– І що він розповів? Як життя? – питаю я.
– Жахіття якесь! Батько помер 10 років тому, тому мама вирішила, що він мусить за нею піклуватися. Не підпускала сина до дівчат, мотивуючи тим, що немає достойної для нього. А одного разу взагалі дізналася про таємні стосунки сина і розірвала їх.
Коли Іванова мама дізналася, що його дівчина з села, вона вирішила навідатись туди. В автобусі розпитала всіх про неї, зайшла в сільраду, щоб дізнатися про сім’ю. Люди відповідали, що сім’я порядна, але незаможна, та і дівчинка хвороблива.
Коли мама Івана побачила маленький будинок і дворик дівчини, вона була неприємно вражена його станом. Саме тому вона увірвалася до будинку і сказала господарям, що ніколи не дозволить своєму синові бути з такою, як їхня донька, бо він вартий кращої.
Мама повернулася додому та обманула сина, що його обраниця тяжко хвора, хоча односельці говорили, що вона просто хвороблива. Мама наполягла, що такої дружини синові не треба. За нею прийдеться дбати все життя. Мама так відчитала сина, що той вже й сам пошкодував, що надумав женитися.
Хлопець таки покинув дівчину і більше ніколи її не бачив. З того часу живе на догоду матері, все робить для неї. А вона й рада, що синочок поруч і не бачить, як він мучиться.
– Ну і мама, звісно…А такий хлопець був видний. – відписала я.
– Поки ми з ним говорили, – продовжує одногрупниця – мама йому тричі подзвонила, щоб уточнити де він. Це нормально?
А я так занурилася в думки, що і не відповіла. Що тепер? Такий хлопець був хороший. Хто зломав його долю: мама, чи він сам? Можливо, вона його так виховала, а, можливо, він не хотів травмувати її ще сильніше після смерті тата, тому послухався. В будь-якому разі, тепер з гарного парубка зробився вимучений, нещасний чоловік, який, напевно, так і доживатиме свій вік з мамою. Ось така вона мамина турбота з надлишком…
А що ви думаєте з цього приводу?
