Я познайомився з Олею, коли та відходила від цивільного шлюбу. Від нього у неї залишилося тільки море спогадів та донька, які тільки виповнилося три роки.Моя майбутня дружина переживала, чи не стане це перепоною для нашого спільного щастя, але я був непохитним. Я кохав Олю, хотів залишитися з нею і готовий був прийняти її дитину, як свою. Чомусь всередині було відчуття, що я точно впораюся. Але тоді ми ще не знали як це, жити під одним дахом і я навіть не мав уявлення, що таке бути батьком.
Але на все свій час.
Тож ми з Олею розписалися і з’їхалися.Тут і розпочалися сімейні будні. Я щиро намагався звикнути до дівчинки. Але ніяк не виходило. Я й гадки не мав, що з дітьми так важко. Тому з часом спіймав себе на думці, що дитя мені заважає. Постійні крики, метушня, плач, безлад – це просто доводило до божевілля. Та ще й вся увага Олі діставалася її доньці.
Так, я бачив, що робив. І чинив цілком тверезо. Але ще не знав, на що підписувався.
Відмовитися від дитини я не хотів та й не міг. Просто потрібен був час. Тож я подумав, що малеча могла б пожити у батьків Олі. Вони ще доволі молоді, тому впоралися б.
З дружиною такої розмови я навіть не починав. Знав, що вона відмовиться. Вирішив запитати поради у тещі. Вона зі мною непогано ладнала, тому одного дня ми таки зустрілися. Запитав чи взяли б вони дитину на деякий час. Пояснив усе, як є: що мені потрібно звикнути й набратися ресурсів. Теща погодилася, але тільки за умови, що на таку аферу піде і її донька.
Я довго думав, чи варто казати про це Олі. А тоді наважився. Виклав усі карти.
Пам’ятаю, що вона не зронила жодного слова. Згодом сказала, що їй треба подумати. А вже наступного дня я повернувся у пусту квартиру. Речей не було. Вона пішла разом із донькою. Поселилися в матері.
Далі були довгі тижні вмовлянь, але жінка подала на розлучення – мені прийшли відповідні документи. А ще, якось наводячи лад у квартирі, натрапив на дивний конверт. “Ти маєш право знати про це, але не маєш права бути батьком”: писало у записці, а поруч лежав тест із двома червоними смужками.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Чи погоджуєтеся Ви із рішенням Олі?
Чи, можливо, їй було б варто погодитися на пропозицію чоловіка?
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
