Моя подруга вчинила дуже розумно перед тим, як виходити заміж.
Вона була звичайною молодою дівчиною, яка у свої двадцять років веселилася й насолоджувалася безтурботністю.
Кавалерів у подруги завжди вистачало, адже їх приваблювала її легка на підйом натура, добре серце і бажання досліджувати навколишній світ. З такою різносторонньою особистістю цікаво проводити час. Людина зі своїми захопленнями інтригує й притягує.
Не дивно, що в один момент дівчині освідчилися одразу троє хлопців. Це були найбільш наполегливі шанувальники, які за будь-яку ціну хотіли підкорити серце своєї коханої. Раніше мама з татом не втручалися в особисте життя доньки, але зараз за порадою вона звернулася саме до батька.
Взагалі подруга не мала сильних почуттів до жодного з них. Заміжжя не було її пріоритетом, але вона усвідомлювала, що це неминучий етап. Так її виховували.
Хоча я, наприклад, ніколи не піддавалася під чужий вплив і не корилася думці оточуючих. Щоправда, мої батьки не наполягали на весіллі. Власне тому мені трохи далі за тридцять, а заміж я так і не вийшла. Завжди відкладала це через важливіші справи.
Однак подруга була переконана, що вона має прийняти пропозицію одного з кандидатів. Але кого вибрати? Треба пораду.
Тато вислухав доньку і сказав:
– Ти зауважила, що ми давно не робили в домі ремонт?
– Ну так, – здивовано відказала вона.
– Мабуть, пора це змінити. Згодна?
– Напевно…
– Тоді зробимо наступним чином: ми з мамою їдемо на дачу, а повернемося звідти через два тижні. За цей час ти маєш зробити ремонт. Ти ж у нас вже доросла і хочеш заміж, тому потрібно вчитися справлятися з різними труднощами, – заявив батько.
Донька не знала, що відповісти. У будь-якому разі перечити було марно, адже колишній військовий був непохитним у своїх рішеннях.
Вона не розуміла, навіщо тато дав їй таке завдання, але знала, що має його виконати. Тільки як їй самотужки купити усі необхідні матеріали, завезти їх у квартиру й зробити ремонт у двох кімнатах? Якщо вона не впорається, то ніякого весілля не буде. Та й нареченого дівчина ще не вибрала.
Перші декілька днів подруга намагалася щось зробити своїми руками, але зрештою дійшла до висновку, що їй можуть допомогти її кавалери.
Вона з кожним домовилася про зустріч в різний час, щоб хлопці не дізналися про існування конкурентів. Навіщо їй зайва драма?
Зрештою подруга кожному запропонувала одне і те ж, однак лише один з потенційних наречених погодився робити разом ремонт. Двоє заявили, що вони хочуть любові, а не зайвих клопотів.
Коли батьки повернулися додому, вибір був зроблений. У квартирі на них чекав свіжий ремонт і зять, який брав участь в цьому процесі.
А що ви думаєте про такий метод вибору нареченого? Чи хорошу пораду дав батько своїй доньці?
