Катя з самого ранку готувалася до святкування свого ювілею. Цей день вона планувала провести в колі найрідніших людей, тому запросила своїх синів з невістками і про зятя не забула.
Нещодавно жінка поховала свого чоловіка Степана, з яким прожила 40 років в шлюбі. Разом вони виховали трьох дітей. Остап та Матвій жили в сусідньому селі. Вони були роботящими хлопцями. В обох були власні сім’ї, з якими Катерина нормально ладнала, хоча спілкувалися вони не часто.
Її дочка, Галина, залишилася жити з матір’ю. Хоча жінка ніколи не сподівалася допомоги від Галі. Вона була проблемною дитиною і дуже егоїстичною. Всяке бувало, але найбільше Галина вразила батьків, коли заявила про своє одруження з Іваном.
Він був хорошим хлопцем, але бідним. Чоловік виріс в інтернаті і був круглим сиротою. Катерина не могла зрозуміти вибору дочки, адже в неї було багато гідних залицяльників.
Однак жінці нічого не лишалося, окрім як прийняти вибір Галини. Вона оплатила молодятам весілля, а згодом прийняла Івана як власного сина. І не дивно, адже хлопець у всьому допомагав і ніколи ні в чому не відмовляв. І Степанові була радість, адже з Іваном робота почала робитися вдвічі легше і швидше.
У пари народилося двоє дітей. Згодом Галина сказала, що грошей не вистачає, тому вона їде на заробітки в Польщу. Іван не став перечити. Перший час жінка відправляла свою зарплатню додому, але згодом перестала це робити.
Катерина почала хвилюватися тоді, коли дочка не приїхала додому на Великодні свята. Вона переконувала, що її не відпускають з роботи, але уже всі в селі знали правду: Галина має іншого чоловіка. Спочатку дочка не визнавала цього, але згодом покаялася матері і сказала, що йде від Івана. Натомість пообіцяла, що дітям буде допомагати.
Галя хотіла, щоб мати вигнала її колишнього чоловіка, але Катерина не наважилася залишити сироту на дворі. Іван залишився жити у домі тещі, а після смерті її чоловіка перейняв усі його обов’язки по господарству.
Так промайнуло 7 років. У Галини з’явилася ще одна дитина. Вона увесь час сиділа в Польщі і рідко навідувалася до матері. Жінка лише раділа, що отримала такого чудового зятя.
За святковим столом старший син Остап виголосив тост і додав, що пора визначитися із заповітом. Поки матір живе може по заслугах розподілити своє майно, а це і будинок, і город, й інші речі.
Хоча Катерина не очікувала, що ця розмова настане так швидко, але вона давно прийняла рішення. Жінка сказала, що все залишає Іванові, своєму зятеві. Зараз він для неї єдина опора. Потім все перейде його дітям, її онукам. Це обурило Марка та Остапа, які образилися на матір і поїхали додому.
Катерина справді не розуміла, в чому справа. Адже сини добре влаштовані і все мають, а сирота Іван потребує допомоги. Зрештою зараз лише він дбає про жінку, а її рідня зовсім забула про неї…
Чи погоджуєтеся ви з рішенням жінки?
