Інколи люди помилково вважають, що їхні труднощі на роботі чи непорозуміння з близькими є справжнім горем. Хтось так ідентифікує втрату грошей або зустріч з пихатим пасажиром в трамваї.
Насправді ніхто з них не стикався зі справжніми проявами горя, тому й записує у цю графу буденні перипетії. Мабуть, можна вважати, що їм у якомусь сенсі пощастило.
Проте таке везіння варто цінувати і розуміти на душевному рівні.
Не кожному це під силу. Одна дівчина після сварки зі своїм коханим подалася в церкву. Там вона багато молилася і просила в Господа допомоги в налагодженні її стосунків.
Інша прихожанка звернула увагу на заплакану дівчину. Вона не змогла пройти повз і вирішила поцікавитися, що ж трапилося. Та розповіла, що у її житті сталося горе. Дівчина написала своєму хлопцеві щире зізнання в коханні, а той не відповів їй взаємністю. Він нахамив і заблокував її.
Через це вона дуже страждала. Незнайома жінка також розплакалася після почутого. Дівчині стало ніяково і вона запитала, що стало причиною її сліз.
– І вас образили? – припустила вона.
Проте відповідь прихожанки була несподіваною:
– Я втратила сина. Він помер через невиліковну хворобу. Ми до останнього боролися, але все марно. Таке горе!
Лише у порівнянні можна зрозуміти, яка це радість вважати горем те, що насправді є звичайною образою.
На жаль, люди розуміють це занадто пізно. Вони не цінують того, що мають і продовжують скаржитися на дрібниці. Та усвідомлювати своє щастя ми починаємо тоді, коли спіткаємо істинне горе.
Щастя – не знати горя. Здоров’я – не страждати від важких хвороб. Молодість – відсутність провалів в пам’яті та глибоких зморшків на обличчі. Достаток – їжа в холодильнику та дах над головою.
Звичайно, що завжди можна прагнути до кращого. Щастя може бути більшим, молодість ефектнішою, а достаток масштабнішим. Однак ніколи не варто знецінювати те, що у вас вже є. Гріх називати горем те, що до нього насправді ніякого відношення немає. Бійтеся накликати на себе справжнє нещастя.
А як ви розумієте поняття “горе”?
