Коли Софія мене взяла нянею, я думала, що вона дружина олігарха. А коли прийшла, дуже здивувалася

– Коли Софія запросила мене на зустріч, то я думала, що вона якась заможна дама, – розповідає няня Уляна. –  По телефону вона мене все детально розпитувала і перелічила свій довжелезний список вимог. А виявилося, що вони з чоловіком і двома дітьми живуть на орендованій квартирі зі старим ремонтом. Навіть у моєї матері вже немає килимів на стінах та сервантів з посудом. Уявляєш? А вони вирішили няню найняти.

Уляна закінчила педінститут, але після навчання одразу пішла працювати в офіс. Вона добре справлялася з цією роботою, тому згодом пішла на підвищення. Спочатку вона стала менеджером, а потім начальником відділу. Після весілля у неї зявилося двоє дітей, тому деякий час жінка була в декреті. Згодом повернулася на попередню роботу. Уляна працювала з понеділка по п’ятницю, але 7 років тому вирішила, що це її більше не влаштовує.

Вона звільнилася і пішла працювати нянею. З дітьми у неї завжди був особливий зв’язок.

– Друзі та рідні не розуміли мого рішення. Намагалися переконати, що після сорока я не знайду більше нормальної роботи, – ділиться Уляна. – Але я і не хотіла більше сидіти в офісі. Мені це набридло. Зараз у мене жодних дрес-кодів і гнучкий графік.

Багато років вона працювала на одну жінку, яка мала 4 дітей. Жінка зріднилася з цієї сім’єю. У її обов’язки входило доглядати за дітьми, відвозити їх в школу, уроки робити чи на секції водити. Однак родина зібралася переїжджати за кордон, тому Уляні довелося шукати нове місце праці.

Було багато пропозицій, але жодна з них не підходила. Жінка хотіла знайти роботу, де б змогла мати більше часу на себе. Раптом до неї зателефонувала Софія. Матір двох дітей самостійно не справлялася, тому шукала допомогу. Через постійну втому дружини, чоловік запропонував найняти няню на кілька годин в день.

Уляні підходив такий графік і їздити до Софії було недалеко, тому вона погодилася на цю пропозицію.

– Однак не так сталося, як гадалося, – жаліється Уляна. – Замість обіцяних 2-3 годин, я проводжу там 5-6. Завжди доводиться затримуватися, бо Софія не справляється. Звичайно, мені за це платять, але для чого тоді було народжувати двох дітей, якщо навіть з однією впоратися не виходить.

Та найбільше Уляну дивував той факт, що сім’я й без того живе бідно:

– Вони на всьому економлять: одяг із секондхенду, а продукти тільки на знижках купують. Якщо колишня господиня мене завжди чимось пригощала, то тут я навіть чаю не дочекаюся. Самі ходять в дірявих шкарпетках, зате няня в домі є. Мені цього не зрозуміти. Я одразу вирішила, що через місяць іду геть. 

Та коли Уляна хотіла забрати свою зарплату, на неї чекав сюрприз:

– Мені повинні були заплатити за кількість відпрацьованих годин, які ми записували на листочку в коридорі, – пояснює Уляна. – У день оплати Софія попросила зачекати до настпуного дня, бо такої суми наразі у неї немає. Я погодилася.

– І що? Наступного дня гроші у неї так і не з’явилися? – допитується подруга.

– Ну практично, що так. Вона показала мені в конверті необхідну суму і сказала, що це всі їхні збереження, а зарплата чоловіка буде лише через два тижні. Почала давити на жалість, мовляв, я не можу залишити їхню сім’ю голодувати й запропонувала віддати половину, а іншу – через деякий час.

– Складна ситуація…

– Ну…я не погодилася. Я забрала усю суму одразу. Однак, коли прийшла додому і розповіла чоловікові, то він розкритикував мій вчинок і сказав, що потрібно було половину залишити. Адже ми не збідніємо, а їм ці гроші важливіші. 

Чи правильно вчинила жінка, як вважаєте?

Vasylyna
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector