Після народження онуки свекруха стала дуже щасливою та поблажливою. А, коли моя декретна відпустка закінчилася, то жінка наполягла на тому, що нашій дитинці ще зарано іти в садочок.
Я більше сидіти вдома не могла. Бо роботу втрачати не хотіла. На це мати мого чоловіка сказала, що готова посидіти з внучкою. Їй це не буде важко, нехай тільки доня ще рік вдома побуде. Ми погодилися. А потім свекруха додала, що є один нюанс. Вона хотіла б, аби ми їй платили за це. Хоча б трохи, бо пенсія зараз мізерна.
Мені такий варіант підходив. Довго вагався тільки чоловік. Він не вважав правильним платити матері за те, що та сидітиме з власною онукою. Але я все заперечувала. Казала, що це цілком нормально. До того ж свекруха простить невеликі гроші. Якби ми найняли няню, то платили б їй удвічі, а то й втричі більше. До того ж моя власна ненька відмовилася наглядати за дитиною. Казала, що на старість хоче спокою, а це занадто велика відповідальність. Тож нічого поганого в тому, що ми зі свекрухою допоможемо одна одній, я не бачила.
Так і дійшли спільної згоди.
Ми платили мамі 3 тисячі гривень на місяць. А вона своєю чергою дуже допомагала мені: у домі прибрано, їсти наварено, дитина сита, чистенька та доглянута. Усе, як і домовлялися. Навіть значно краще.
Ми розуміли, що свекруха робить для нас дуже багато. Тому були їй безмежно вдячні. Часто підвозили ввечері додому, робили дорогі сюрпризи, балували смаколиками. Віддячували, як могли.
Усе всіх влаштовувало.
Якось, повертаючись з роботи, я зустріла свою тітку. Ми розговорилися. Зайшла мова про мою дитину. І жінка раптом звинуватила мене в тому, що я використовую маму чоловіка для власних цілей. Мовляв, старенька вже давно на пенсії, а ми її за малям змушуємо доглядати. Та ще й за дякую. Могли б заплатити щось.
Я замовкла. Сказати, що я була здивована – не сказати нічого.
Через деякий час до мене дійшло, що, напевне, свекрусі було ніяково зізнаватися рідним, що вона з власного сина гроші бере. Але й ми тепер були з поганою репутацією.
І що тепер робити? І свекруху не виженемо, і бути “безсовісними” дітьми не хочеться.
Що Ви могли б порадити героям нашої історії?
Чи варто свекрусі надалі доглядати за дитиною, а невістці платити їй за це?
