Павло – мій другий чоловік. У нас троє синів, один з яких – від першого шлюбу. Однак чоловік любить усіх дітей однаково і не робить між ними різниці. Цим він і зміг підкорити моє серце.
Щодо мого колишнього, то він також одружився вдруге. Нова дружина народила йому також двох синів. У життя один одного ми не втручаємося. Микола лише надсилає мені необхідну суму для сина. Нам вдалося владнати це питання без суду та аліментів.
Хоча чоловік робив це без великого ентузіазму. Взагалі з дитиною він практично не підтримував зв’язок. Лише через мене дізнавався, як у нього справи і що йому потрібно купити.
Можливо, це дивно прозвучить, але з колишньою свекрухою в мене набагато кращі відносини. Вона обожнює свого онука і під час чергового візиту прямо запитала мене, чи її Микола дає гроші на сина і скільки.
Я навіть не знала, що відповісти. Насправді я не рахувала точної суми коштів, адже в цьому не було потреби. Мій другий чоловік добре заробляє, тому ми живемо в достатку. Тоді свекруха запросила мене до столу, щоб поговорити.

Валентина Семенівна зізналася, що вона недолюблює нову невістку, яка в силу своєї молодості зовсім не вміє цінувати грошей і ними розпоряджатися. Вона буквально користується Миколою і радіє, що той не виплачує аліментів.
Мені одразу згадалася вся буря емоцій, яка вирувала в моїй душі. коли я дізналася про зраду чоловіка. Після цього болючого досвіду здавалося, що до нових стосунків я ніколи не буду готовою. Однак Павло зміг повернути мені віру в кохання. Він довів, що на нього можна покластися. Андрія чоловік прийняв як рідного сина. Вони проводили багато часу разом. Павло навіть ходив замість мене на батьківські збори до сина.
Свекруха запропонувала мені подати заяву на аліменти, щоб Микола виплачував необхідну суму. Я ж пояснила, що в цьому нема потреби. Натомість жінка сказала, що ці кошти можна відкладати, а згодом вони синові обов’язково пригодяться. Андрій скаже “спасибі”, коли виросте.
Коли я вийшла з дому свекрухи, то дякувала Богу, що мені з нею так пощастило. Хоча в сина немає гідного рідного батька, зате є любляча бабуся. Не часто зустрінеш таких людей, як Валентина Семенівна. Колишня невістка для неї досі небайдужа.
Не знаю, чи варто мені дослухатися до поради свекрухи, але в будь-якому разі така турбота з її боку мене приємно вразила.
А які у вас стосунки зі свекрами?