Іду в гості до подруги, у якої 9-річна дочка і 60-річна мама. Крики дорослих і плач дитини чути з вулиці. Бабуся зварила бобовий суп, дитина хотіла покласти в суп сметану, бабуся заборонила, тому що в бобовий суп сметану не додають: так неправильно. Подруга бігає між ними. І дочку шкода, і маму образити не можна. Я дівчинку прекрасно розумію, бобовий суп – рідкісна гидота, без сметани його їсти неможливо. Але зі сметаною – неправильно.
Кожен з нас мало не щодня опиняється перед вибором: зробити те, що хочеться насправді, або підкоритися чужим вимогам. А іноді ми і самі можемо виступати в ролі суворої бабусі, яка точно знає, що зі сметаною можна вживати тільки борщ.
У 30 років я вирішила вчитися кататися на ковзанах. У дитинстві не було можливості, потім була травма, а потім було страшно і соромно. І ось, подолавши збентеження, сором і страх, я стаю на ковзани і чую, що я занадто стара, щоб починати щось нове. Це не правильно.
У магазині хлопчисько років трьох тягне до себе коробку з великою лялькою в блискітках і одразу отримує від тата по руках: «Ти що, дівчисько? Підемо, я куплю тобі машинку». Лялька для хлопчика – неправильно.
Неправильно їсти з хлібом. Без хліба теж неправильно. Неправильно носити рожеве, якщо ти старший 5 років, і діаманти, якщо молодший 50. Неправильно фарбувати волосся. Ходити з сивиною теж неправильно. Неправильно виділятися. Бути непомітною – неправильно. Неправильно любити картоплю з котлетами. Неправильно не любити грейпфрути. Неправильно пити каву. Не пити кави теж неправильно.
Вибілювати зуби – неправильно. Неправильно ходити з жовтими зубами. Не хотіти в відпустку на море – неправильно. Втомлюватися на роботі, не бути позитивним і не займатися йогою – теж. Не любити театр – неправильно. Любити комп’ютерних тарганів, що пожирають зоряний десант в 3D, – неправильно втричі. Неправильно сперечатися з дорослими. Не вміти відстоювати свою думку – неправильно.
Неправильно старіти. Молодитися неправильно теж. Неправильно дивитися «дурні» комедії, правильні люди дивляться тільки концептуальне кіно. Неправильно слухати поп. Неправильно слухати рок. Оперу, напевно, правильно, але – ні. Неправильно не любити батьків. Але і бути від них залежним теж неправильно. Неправильно не хотіти заміж, але говорити чоловікові про це теж неправильно. І це я ще мовчу про відносини, розлучення, зайву вагу, зайву худорлявість, гроші і так далі.
Для мене будь-яке «неправильно» означає, що десь є той, хто завжди правий. Такий еталон правильності. Напевно, він поміщений в палату мір і ваг під якою-небудь кодовою складною назвою. І кожен раз, коли ти хочеш щось, тобі обов’язково треба звіритися з еталоном правильності, щоб відповідати …
Єдині правила, яких я дотримуюся, – це правила безпеки. Ті, що написані кров’ю. І ті, які покращують життя: віддавати вчасно борги, платити по рахунках, мити підлогу, не сперечатися з ідіотами. Все інше – особиста справа кожного. Суп можна їсти хоч зі сметаною, хоч з варенням, а можна не їсти взагалі. Дитина може грати з ляльками, якщо хоче. Починати щось нове можна і в 30, і в 50, і ніколи.
Правильно поважати себе. Правильно поважати інших. Правильно хотіти щастя для себе. І те, що інші теж хочуть щастя, – правильно. Визнавати чуже «правильно» рівноцінним своєму.
А що ви думаєте про це все? Чи любите ви робити все “правильне”?
