Вона – це все, що мало значення.
Я застрягла в боргах, неоплачених рахунках і не розуміла, що ж буде з нами далі. Я була пов’язана своєю клятвою давати їй більше …
Готова була віддати їй все на світі. Більше працювала, більше заробляла, купувала їй більше речей, показувала їй все, що тільки можна показати, говорила їй, що все буде добре. Але я навіть не підозрювала, наскільки складною і руйнівною для мого серця була мета, яку я перед собою поставила.
Моє бажання давати дочці все більше і більше було не зовсім нормальним.
І хоча на той момент я не могла чітко сформулювати свої думки, я просто хотіла для нас більшого, але не речей або грошей.
Чого я хотіла насправді, так це кохання, близькості, сміху і пригод, але всі ці речі не піддаються вимірюванню. Замість цього я приносила додому більше грошей, більше працювала, більше витрачала і збирала все більше речей. Тим самим я відмовлялася від того, чого теж могло бути «більше»: вільного місця, часу, світла, свободи й … кохання.
Виявляється, все завжди зводилося тільки до любові. Заради покупки новорічного подарунка для своєї дочки я залізла в борги, але вона не могла цього оцінити. Всі мої «більше» були присвячені одній лише Бейлі. Але для мене все це теж було дуже важливо, тому що в моєму розуміння, якщо скласти докупи два «більше», то разом вийде ще більше. Саме так я і розуміла любов.
Залишивши цей стиль мислення в минулому, я зрозуміла, що любов не обов’язково повинна супроводжуватися чимось матеріальним начебто подарунків, походів по магазинах, бонусів на роботі або визнання з боку керівництва. Мені зовсім необов’язково заслуговувати або доводити свою любов.
Варто було мені відмовитися від надмірності в бізнесі, особистих речах та інших відволікаючих увагу факторів, як я тут же опинилася оточена любов’ю. Любов була буквально всюди. І мені всього вистачало.
Я була досить хорошою матір’ю. Мені не потрібно було чуже схвалення. Мені не потрібно було більше грошей і речей. Я просто перестала ганятися за чимось «великим».
Коли до мене дійшло, що мені цілком вистачає того, що у мене вже є, я сама перетворилася в любов.
І ви теж на це здатні, тому що всі ми і є та сама любов, яку так жадає знайти кожна людина. Ця любов захована під завалами матеріальних речей, роботи та наших спроб убезпечити себе від страждань.
Діаманти – не наші кращі друзі. Тепер вони перестали бути й моїми найкращими друзями, як це було раніше. Я бачила в них не просто коштовності, а речі, які купувала для підняття настрою, для того, щоб довести свою цінність, а також з метою продемонструвати свою любов.
Але в міру того, як я ставала справжньою собою і набувала бачення світу людини, що не обтяжена матеріальними цінностями, я, нарешті, усвідомила, що кращі друзі – це зовсім не діаманти.
Насправді мій найкращий друг – це магічний світанок, за яким я можу спостерігати з даху будинку, океан, похід в гори, мирний тихий день, хороша книга, сміх, подорожі навколо світу і час, проведений із близькими. Але ніяк не діаманти.
Так, мені як і раніше хочеться більше, але зовсім не матеріальних речей. Хочу частіше прокидатися на світанку, більше прогулянок на природі, більше змістовних розмов і частіше триматися за руки. Мені хочеться подорожувати, творити і як можна більше любити.
З легким серцем і відмовою від зайвих речей моє життя заграло новими фарбами. Замість погоні за грошима, майном, роботою і спроб стати кимось іншим, тепер я просто насолоджуюся новим поняттям слова «більше».
Я стала собою і налагодила зв’язок зі своїм внутрішнім світом. Стала більше відкритою для людей, яких люблю, які для мене важливі. Стала більш зосередженою. У моєму житті з’явилося більше вільного місця, часу і любові, а все те, чого я хотіла раніше, прийшло разом з ними.
Постійно дивуюся, бачачи, як ця простота змінює мене, мої відносини та відбиваються на роботі. А почала я з боротьби з безладом, виплати боргу і скорочення витрат. І хоча основна частина роботи була проведена саме всередині мене, зовнішні її результати не змусили себе довго чекати.
З кожною відкинутої мною річчю або обов’язком я згадувала, хто я насправді. Бачу, наскільки віддалилася від тієї колишньої версії себе і тепер зосередилася на тому, щоб повернути її назад.
Жити, не знаючи, хто ви, дуже боляче. Робіть все необхідне для того, щоб знову стати собою. Подаруйте собі любов, час і місце, які потрібні вам для того, щоб згадати, хто ви.
Ви згідні зі мною?
