Доволі часто можна почути, що всіма нами керують певні люди. Вони заробляють на нас, а ми цього навіть не помічаємо. Нам не подобається інтелектуальна праця, тому що на це необхідно витратити багато сил та енергії. Легше просто попрацювати фізично, а потім піти й напитися у барі разом з колегами.
Саме такою людиною дуже легко керувати та навіювати їй потрібні речі та бажання. Коли ж людина не дивиться усе те сміття з телебачення, витрачає кошти на здорові та органічні продукти, займається саморозвитком та читає цікаві книги – керувати нею не так просто. Це доволі вибагливий покупець, з яким буде важко. Таких не люблять, тому зомбують за допомогою наступних 5 кроків.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Насадження стереотипів і шаблонного мислення
Люди не повинні думати своїми головами, тому що потім, на них не можна буде заробляти. Саме тому, нас годують різноманітними ТВ-шоу, де сумнівні авторитети розповідають нам як треба жити та будувати своє життя. На базі цього формуються бажання, але чи дійсно вони належать нам? Не думаю. Нас привчають до того, що у простих людей своєї думки немає та і взагалі, вона нікого не цікавить.
Надання великої індустрії розваг
Розваги будуть займати час людей і вони забудуть про саморозвиток. Для цього необхідно відкрити більше кафе, ресторанів, торгових центрів, пабів та клубів. Втомлена людина з радістю піде у паб, або клуб аби просто розслабитися з друзями та відпочити від роботи. Хоча насправді, цей час можна було б витратити з більшою користю та отримати більше задоволення. Нас відволікають різноманітними серіалами, фільмами та іграми від справ, які могли б покращити наше життя, але нам просто не хочеться про це думати.
Жалюгідний гумор, гра на сексуальних інстинктах
Ви вже теж помітили, що останнім часом на екранах з’являється все більше безглуздих комедій, які базуються на примітивному гуморі? Там навіть думати не треба! З нами грають, додають більше тупих жартів та оголеного тіла – більше нічого не потрібно. Так, є ті, кому таке взагалі не заходить, але їх одиниці, тому що людям вже важко думати і мислити.
Підживлення почуття значущості, унікальності кожного
Ну і звичайно, всім треба навіяти думку про те, що аби тебе почули – треба самоствердитися. ЦІ люди будуть слідкувати за всіма трендами, новинками, купувати нові автомобілі, гаджети та будинки і все це – просто щоб показати іншим, що вони вище! Вони взагалі не розуміють для чого їм телефон, який майже нічим не відрізняється від попереднього крім ціни, яка в 2 рази вища, але купити треба, щоб люди бачили, що я можу!
Пропаганда чорно-білого мислення
Ну і наостанок, нас вже навчили думати, що ситуація або геть погана, або геть хороша – нічого іншого немає. Не можна взяти з поганої ситуації щось хороше, вона ж погана! Немає відтінків та різних обставин. Все або чорне, або біле. Таке вузьке мислення не дозволяє людям робити неординарні речі та уміло розв’язувати проблеми, ми діємо так, як хоче хтось інший.
Можливо, прийшов час подумати та змінити щось у своєму житті?
Ви з цим погоджуєтесь?
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Я довго жила з відчуттям, що ми з чоловіком ніби б’ємося головою об стіну. Працюємо обоє багато, втомлюємося страшенно, а толку ніби й немає. Жили ми вшестеро в одній квартирі: я, чоловік, син, мої батьки і бабуся.
Минуло вже 12 років відтоді, як не стало Юлі. А я все одно не міг відпустити той день. Мені вже тридцять, я живу в місті, працюю, а всередині все стоїть на місці.
Якби не важка хвороба чоловіка, я б ніколи знову не була щасливою…
Доля України: останнє пророцтво мольфара Нечая
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
