Одного разу, їдучи на роботу зі мною трапився випадок, який назавжди закарбувався в моїй пам’яті.
На одній із зупинок в транспорт зайшла родина: син, на вигляд йому роки 4, молода мама і по всій видимості бабуся.
Мама мені чомусь відразу здалася дуже втомленою і стурбованою проблемами. Вони сіли якраз позаду мене, і я прекрасно чув їхню розмову. Хлопчик дуже смішно і мило говорив деякі звуки, які ще не давалися йому правильно.
– Мамочко, дивись, он та машина як у нашого тата. Це часом не він за кермом?
– Ні, малюк, тобі здалося.
– Мамочко, ну подивися ж і курточка як у нашого тата! Подивися!
– Ні, синку, це чужий дядько.
– Ой, мам, дивись там тітка якась і маленька дитинка.
Видно було, що і мамі і бабусі стало некомфортно від питань.
– Малюк, це не наш тато і машина не наша. Наш тато на роботі.
– А чому він не приїжджає? Він мене не любить?
У мами на очах виступили сльози.
– Ні, що ти! Звичайно любить, він просто дуже багато працює, щоб купити тобі хороші іграшки.
– Мама, мені не потрібні іграшки, я сумую за татом. Давай сходимо до нього на роботу, я хочу до тата, я скучив сильно, – хлопчик починає схлипувати.
Тут не витримує бабуся, міцно притискає онука до себе і каже:
– Забудь про тата, він більше не прийде, у нього тепер інша сім’я.
– Мама, як це? А як же ми з тобою? Ми більше не сім’я?
На цьому моменті моє серце не витримало, я обернувся і запитав:
– Малюк, а як тебе звати?
Хлопчик недовірливо подивився на мене, але все ж відповів:
– Ваня.
– Приємно познайомитися Ваня! Я працюю з твоїм татом, він справді дуже сильно зайнятий. Бачиш у мене забинтована рука, я впав і вивихнув її. Так ось твій тато допомагає мені. Тому він не приїжджає додому. Але він тобі просив передати дуже важливий подарунок.
Я дістав з сумки книжку з наклейками, яку віз племіннику.
– Тримай, це тобі подарунок від тата.
З поглядів мами і бабусі було видно, що вони розгублені, але перечити не стали.
Хлопчик взяв книжку і міцно її притиснув до себе, адже це подарунок від ТАТА.
Частину дороги, що залишилася, хлопчик із захопленням і радістю гортав книгу і показував мамі картинки.
Як ви думаєте, чи варто дитині говорити правду про тата в тій ситуації, що склалася?
