Якось ми сиділи з подругою за кавою і вона розповіла мені те, що з нею сталося багато років тому. Ми подружилися в університеті й з того часу були досить близькими. Проте тієї історії я не чула і навіть не здогадувалась і близько, що вона пережила.
Вона сама родом з маленького села. Після 9 класу пішла в якесь училище, але на кого я не пам’ятаю, мабуть, на кухаря. Коли стукнуло 18, то закохалася в хлопця з її села, але він жив на іншому кінці. Вони вирішили одружитися. Весілля як такого не було. На шлюб прийшли батьки й кілька друзів, потім посиділи вдома в молодої, потім в молодого і все.
Переїхала моя Маринка до чоловіка. Вона ніде не працювала, бо в селі з роботою не густо. Але домашні клопоти біля корів, свиней, городу і хати нічим не відрізняли від її домашніх. Всією сім’єю чоловіка керувала свекруха. Без її відома не те, що нічого не робилося, навіть жодна гривня не тратилася.
Якось Марина вмовляла чоловіка поїхати на море, то його мати розіграла сцену, ніби їй дуже погано, сили покинули й взагалі майже при смерті. Довелося скасовувати. Потім вона хотіла попросити, щоб купив їй нові чоботи, бо старі порвалися та зносилися давно. То свекруха наполягла купити замість того 40 курчат, щоб за зиму підросли, потім яйця ж можна продавати. Лишилась без чобіт.
Через рік у Марини народилася донечка. Вона думала, що хоча б трохи менше обов’язків буде на її шиї, але нічого не змінилось. До того всього додалося рюмсання і заміна підгузків малечі.
– Я теж була на твоєму місці й все встигала! – сичала крізь зуби свекруха при кожній можливості.
Та і сказати чогось кривого Марина не могла. Проте, як чоловік приходив втомлений з роботи, то завжди заходив до прибраної хати, сідав за накритий стіл і няньчив чисте немовля. Подруга і за собою встигала дивитися.
Та одного разу він щось розлютився. Напевно свекруха наплела зайвого і він ще трохи випив перед тим і вдарив Марину в груди. В груди, які ще давали молоко.
Тоді вона зарубала собі на носі, що це був перший і останній раз! Почекала, поки всі заснуть, зібрала всі необхідні речі, закутала дитину всім чим мала і пішла з візочком ті 3 кілометри додому попри заметіль.
На ранок ніхто не зрозумів, де Марина з немовлям.
– Нікуди вона від тебе не дінеться! Від такого, як ти ніхто не піде! – запевняла сина свекруха. – А треба чоловіка слухати! Вона собі, що думала?
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Вони почекали тиждень, другий. На третій чоловік вже кожного дня приходив з квітами й цукерками, молив його вибачити. Та далі ніж брама батько нікого не впускав. Потім почалися дорожчі подарунки, але Марина замість пробачення всунула йому заяву про розлучення.
Ще пів року він вмовляв її дати другий шанс. Благав побачитися з дитиною. Та подруга не відступала. Хоча сама ночами плакала і хотіла повернутися. Але змогла себе перебороти.
Потім дочка трохи підросла і вона вступила на заочне на агронома. Закінчила і знайшла хорошу роботу, тепер голова відділу. А потім і заміж вийшла, переїхала в місто і живе щасливо.
От ми й ходимо з нею на каву. Донечка її теж вже навчається у виші, а з чоловіком вона їздить на море кожного року, як і хотіла. І може з легкістю купити собі будь-які чоботи й не тільки. Добре, що вона тоді себе переборола, бо так і мучилась би біля тої свекрухи й байдужого чоловіка.
Я була здивована почути таку історію. Невже вона не молодець?
Людина, яка постійно скаржиться і ниє, забирає твою життєву енергію! Убережи себе від виснаження…
Чому чорніють кінчики листя у кімнатних рослин та стають сухими
Картопляна шкірка — це все, що потрібно для орхідей. Рецепт кращого добрива для пишного цвітіння
Хоч з яблуками, хоч з бананами! М’який, повітряний пиріг на сковороді
7 обов’язкових правил доглянутого зовнішнього вигляду
15 гірких істин про Скорпіона: грубо, але чесно
Моя подруга дитинства запросила мене на весілля та ми знову почали товаришувати, як раніше. Правда, її весілля було дуже скромним, не те, що у мене. Та і квартира, у якій молодята живуть стара й маленька
І ось, коли я повідомила мамі, що розлучилась і попросила грошей на косметичний ремонт її оселі, вона заявила, що знайшла в Італії чоловіка і наразі вони саме облаштовують власне житло, а для мене у неї ні копійки немає
Психолог розповів, як ми вчимо дітей зраджувати себе. І ця правда болючіша за ляпас
10 кумедних знімків домашніх тварин, які не можуть прожити без улюбленої іграшки
Навіть не уявляю, яким би було моє життя, якби мене не забрали в дитячий будинок
Мій маленький племінник голосно плакав вночі, тому сусіди подзвонили у поліцію
Люди були засмучені, але Манька раптом виринула з-за дивана і позіхнула
Якщо ви хочете тривалих відносин, припиніть робити ці 6 речей
Чим щасливіше люди живуть, тим простіше вони одягаються
20 прикладів того, як невблаганний час змінює світ навколо нас
Дуже розраховувала, на маму-пенсіонерку, яка б змогла посидіти з моїми дітьми. Але вона не погодилася
– Ні, він не безхатько. Справді працює в театрі, а ще запросив мене на виставу! Ти знаєш, я обов’язково прийду туди! Я вже декілька років не відвідувала театр
Я рада, що після всього, що я пережила, у мене прокинувся материнський інстинкт. Тепер мені хочеться віддавати своїй донечці всю свою любов
