У селі ви завжди зіткнетеся з цікавими і несподіваними історіями.Ні для кого не секрет, що люди, які живуть в селі, дуже люблять розповідати один одному всякі історії. Так ось, поділюся з вами випадком, який стався з одним з моїх друзів Сашком.
Одного разу ми сиділи з Сашком, говорили про своє. Але раптом розмова перейшла в сторону родичів. Саша сказав, що не любить їх. З’ясувалося, що він втік з дому в 18 років. Раніше він жив зі своєю мамою і сестрою. Однак, нічого хорошого вдома не відбувалося. Батько пішов з сім’ї, коли діти були ще зовсім маленькими. Мати виховувала їх сама. Але річ у тому, що вона дуже любила дочку, але ненавиділа сина. Вона ставилася до нього байдуже.
Так ось, що він мені розповів.
– Відразу після закінчення школи, я поїхав до столиці, там і поступив своїми силами в університет і жив в гуртожитку. Грошей у мене, звичайно, не було, навіть поїсти нормально не міг. Але це все нічого. Життя вдома не особливо відрізнялося від цього.
За всі роки навчання і проживання в столиці, я багато чого побачив, але не будемо про це. Потім вже я почав працювати і орендував собі квартиру. Я, звичайно, дзвонив мамі, сказати, що все в порядку, але, по суті, її це не хвилювало, та й сестру теж.
За її словами, вони дуже зайняті і не можуть говорити зі мною. Що ж, гаразд. Потім я не дзвонив вже. У мене в житті все стало налагоджуватися. Я завів друзів і навіть дівчину. Все змінилося.
Однак, незабаром сталося щось, що зовсім перевернуло моє життя. Я отримав дзвінок від нотаріуса. Він сказав мені, що дідусь залишив заповіт, в якому говориться, що він віддає будинок мені. Якщо чесно, я його навіть не знав. Але з усім тим, у мене з’явився свій будинок.
Звичайно, для мене було дивно, що він так вчинив. Не ясно, чому він вирішив залишити будинок мені. Але цього ми вже не дізнаємося. Він забрав цю таємницю з собою на той світ. Спочатку я не повірив, але потім виявилося, що все саме так. Поїхав подивитися будинок. Він, звичайно, не новий. Але зате вже свій і поблизу зі столицею.
І раптом, коли мати звідкись дізналася про це, вона зателефонувала мені. Це взагалі-то було очікувано. Не суть. Вона довго говорила на цю тему. Казала, що потрібно продати цей будинок і дати гроші їм. Їм дуже треба. Сестра ж уже мати 2 дітей, а дому у них немає.Тому мати сказала, щоб я продав цей будинок, щоб вони купили на ці гроші квартиру для сестри.
І головне, кому вона це говорила? Мені! Синові, якого терпіти не могла, з яким і говорити по телефону хвилинки не знаходила. І зараз вона дзвонить мені, не щоб дізнатися, як мої справи, ні, вона все робить тільки заради сестри. За всі ці роки їм ні разу не було цікаво, як я, де я … Але раптом вони згадали про мене, тільки тому що їм це треба.
Природно, я грубо їй відмовив. Чому я повинен був потурати їй? Незабаром будинок діда офіційно був моїм, і я продав його. На ці гроші я відкрив свій бізнес і купив собі інший будинок.Мати ж з сестрою ще надзвонювали, хотіли вмовити, але потім все ж зрозуміли, що це безглуздо і перестали.
І тепер я по-справжньому щасливий і у мене є своя сім’я.
Ви схвалюєте таке рішення Сашка?
