Ми з чоловіком живемо у власній трикімнатній квартирі. Не так давно наш син, що мав уже тридцять п’ять років, одружився. Невістку він привів до нас, та я була й не проти: давно вже хотілось онуків.
Дарина одразу мені сподобалась: розумна, охайна, проста та чуйна. Але пройшов час і я помітила, що вона нехтує нашими домашніми правилами.
Більше того, для себе і нашого сина вона придбала власний посуд. Хіба їй огидно їсти зі спільних мисок, пити з наших чашок? Для мене це було дивним, бо в нашій сім’ї не прийнято так робити, посуд завжди був спільним.
Син завжди допомагав мені мити посуд після спільних трапез, а от невістка мала звичку мити тільки після себе та свого чоловіка. Одного разу я вже не витримала та сказала, що це неправильно: мити треба після всієї родини. А вона сказала, що це обов’язок кожного.
Дарина була вегетаріанкою, тому м’яса не їла. А в нас сім’я навпаки м’ясна. Як тільки на кухні готуються котлети, чи м’ясо, чи відбивні – її туди не заженеш. Хотілося б хоч якоїсь допомоги дочекатись, а де там! Сидить у себе в кімнаті і байдикує. З’являється вона вже тоді, коли все готово. Зліпить для себе якийсь салат і на тому все.
Пів біди, аби вона сама ту траву їла. Так вона і сина підмовляє від нормальної їжі відмовитись! Нібито це для здоров’я краще. Дарина худа і невисока, а син мій – здоровий, міцний хлопець. Як же він протягне на одній траві? Я цього не розумію.
Мене це дуже розлютило: де ж таке бачено, щоб невістка прийшла в чужий будинок, на все готове, та ще і правила свої встановлювала? Ще й син, як на зло, ніби не розуміє нічого. Маю надію, що пройде час і він усвідомить, яку велику помилку зробив.
Я терплю таку поведінку з останніх сил. Але ж наскільки того терпіння ще вистачить? Невістка просто руйнує і свою, і мою родину.
Що ж робити в такій ситуації?
Як би вчинили на місці жінки?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
