Буквально вчора мені зателефонувала моя рідна донечка. Вона ніколи не просила у мене навіть кишенькових грошей, коли з часів, коли закінчила університет, а ось це попросила. Ясна річ, я не відмовила.
На той момент я вже два роки, як була в Італії на роботі, бо хотіла щось залишити після себе єдиній дитині.
Моя Світлана вийшла заміж, коли їй було 30 років і я дуже тішилися, бо думала, що вона ніколи на це не наважиться.
Сергійко дуже хороший чоловік, трішки старший від неї, тому і мудріший.
Чесно, я не хотіла розбиратися чи нишпорити у сімейному житті своєї доньки, але вона вперше за багато років вирішила поговорити сама!
Моя донька пояснила, що вже 5 років вони живуть з чоловіком кожен своїм коштом, тобто такого поняття, як сімейний бюджет у них взагалі не існує.
Зізнаюся, для мене це нонсенс, адже зі своїм чоловіком я прожила 38 років і весь цей час він забезпечував сім’ю, як тільки міг.
Так, я теж заробляла і ми все купували разом, бо ми ж сім’я! А у доньки така ситуація, мені зовсім не зрозуміла!
І як так можна жити? Ось такі ці сучасні сім’ї. Живуть під одним дахом, а наче і чужі. Для чого тоді одружуватися, як бути просто сусідами по кімнаті, чи як це пояснити?
А ці жінки, які хочуть платити самі за себе в ресторанах, кафе? Для чого принижувати чоловіка? Тим більш, що це взагалі не гарно.
Та й чоловіки звикають, що жінка супер сильна і незалежне і будуть все подружнє життя почуватися під тиском, а хіба такий зможе захистити?
Гроші дійсно не головне у житті, але коли діло доходить до сімейного бюджету, то тут потрібно бути розважливим. Якщо ти кохаєш людину, то хіба тобі може бути для неї чогось шкода? Тим більше цих папірців.
Коли я була молодою, то не раз бачила, як чоловік прагнув догодити своїй жінці, подарувати щось, спростити для неї життя, бо кохав і цінував!
Коли одружувалися, то навпаки ставали лише ближчими, бо то вже сім’я – одне ціле!
Ось мій чоловік відразу після виплати за місяць приносив мені букет, щось смачненьке і гроші. Собі залишав тільки на проїзд до роботи.
І так робили майже всі чоловіки, якщо могли довірити своїй дружині.
Коли жінка розумна, то хазяйнує і за бюджет відповідає. Все правильно спочатку поділить: за комунальні виплати, на їжу і на якісь інші витрати, а ще навіть встигали відкласти якусь копійку!
Ніколи ми не ділилися на: твоє, а ось це моє!
Жінки теж приносили кошти і вкладали у спільний бюджет. Якщо покупку якусь серйознішу планували, то це попередньо обговорювали. Взагалі нічого погано в тому не було, аби розділяти кошти на періоди, на витрати. Часто було, що чоловік собі чогось не купить, а мені сукенку дозволить придбати.
А зараз що?
До прикладу у моєї доньки.
Софія купує сину взуття, а тато курточку. За їжу платять на половину. Кредит на квартиру виплачує Сергій, а Софія комунальні послуги. Ну дуже дивно, адже працюють разом.
Я хотіла пояснити своїй доньці, що так робити не можна, розповіла про спільний бюджет, а Софія видала:
– Мамо, тобі цього не зрозуміти!
А може так воно і є, нічого не розумію в свої 64 роки, може вже і застара.
І чому сучасні люди кажуть, що колись було погано жити?
Усі були простіші! Щирі! Головне, всі вміли любити та цінувати.
А як вважаєте: спільний бюджет це добре?
