Він – високий, плечистий, сильний. Голос у нього гучний, поводиться впевнено. Вона — жінка ніжна, тендітна. Побралися.
Він постачав їй усе, вона дбала про дім, виховувала дітей. Діти виросли, одружилися і пішли від них. Так буває завжди. Але діти вже не потребували їхньої допомоги, жінка перестала усміхатися, почала худнути, зблідла…
Вона не могла їсти, не могла ходити. Чоловік сильно занепокоївся і завіз її до лікарні. Її оглядало багато лікарів, але ніхто не знаходив жодної хвороби. Останній спеціаліст відвів чоловіка убік й обережно сказав:
– Я думаю, що ваша дружина не хоче більше жити.
Чоловік не сказав ані слова. Пішов, сів біля ліжка дружини, взяв її знекровлену руку і впевненим голосом сказав:
– Ти не помреш!
– Чому? – тихо спитала вона.
-Тому, що я потребую тебе! – відповів чоловік.
– А чому ти не сказав мені цього раніше? – запитала жінка, і її очі заблищали.
Від тієї хвилі хвора почала видужувати. Вона знову стала жвавою і веселою. А лікарі й далі визначають її хворобу і питають, які ліки принесли таке швидке зцілення.
Не чекай до завтра, щоб сказати комусь, що ти його любиш. Скажи йому це зараз. Не думай: «Моя мама, мій син, моя дружина вже знають про це».
Чи тобі б надокучило чути такі слова: «Я тебе люблю»?
Стисни руку тієї особи, яку любиш, і скажи, хоч очима: «Ти мені потрібний! Люблю тебе!».
Любов – це життя. Є земля живих і земля мертвих. Їх відрізняє любов.
Автор: Бруно Ферреро
Які влучні слова! Дійсно, слова любові зцілюють і нічого не коштують аби говорити їх так рідко. Говоріть, що любите частіше і любові стане ще більше!
