Ми з чоловіком за нею спостерігаємо і бачимо, що вона відмінно вміє переконувати. У неї є характер і почуття власної гідності, дітям такий приклад перед очима ніколи не зайвий

Була у нас в котокафе кішка Глорія: чарівна і неслухняна, як сто гадюк. Якщо щось не так, як вона хоче – відразу буде скандалити і з’ясовувати відносини. А так подивишся – ну чистий ангел, очі круглі мружить, хвіст рулеткою складає і муркоче, як трактор. Пухкенька, велика, м’якенька вся.

Ми, адміни, її любили – за харизматичність і своєрідність. Це завжди добре, коли перед тобою особистість, а не заводик з переробки їжі. Навіть якщо ця особистість вусата-смугаста і по закону голосувати не може. А ось відвідувачам від Глорії діставалося: вона категорично не бажала бути іграшкою і спілкувалася лише на своїх умовах.

Є у нашої феї настрій – вона тебе і оближе і приголубить, а якщо немає, то краще сиди тихо і не чіпай її. Бо Глорія, як базарна баба, ходить по кафе, матюкається і розповідає кожному зустрічному-поперечному, що з нею не так. Якщо чесно, для прилаштування до когось, вона важкий варіант. Особливо з кафе, де у неї десять конкурентів, що лагідніші один від одного. Думали, вона зависне у нас надовго.

Але ось почали до нас ходити люди – сімейна пара. Раз прийшли, інший прийшли, а потім підходять до мене:

– Ми б хотіли Глорію удочерити. Нам і дітям вона подобається.

– Еееее …, – думаю, – стоп. Глорію до дітей не можна, вона простягнуті руки швидко підрівнює по самі плечі. Повертаюсь, а по кафе бігають двоє дітей приблизно 7-8 років, хлопчик і дівчинка.

Нормальні такі діти, жваві, галасливі – їм все цікаво, їм погратися треба. Ну точно не варіант. 

– Знаєте, Глорія за характером в сім’ю до дітей не підійде. Вона примхлива і свавільна, терпіти докучання не буде. Мама вислуховує все це і радісно киває:

– Точно! Ми це помітили, тому й обрали її. Ми хочемо, щоб вона навчила наших дітей поважати особисті кордони і чітко засвоїти, що у світі вони не одні.

Чесно зізнаюся, в цьому місці досвідченого адміністратора зрубало на раз. А мама продовжила:

– Ми з чоловіком за нею спостерігаємо і бачимо, що вона відмінно вміє переконувати. У неї є характер і почуття власної гідності, дітям такий приклад перед очима ніколи не зайвий. Вони повинні міцно засвоїти, що потрібно поважати чужу волю, і, думаю, Глорія з цим впорається.

Я ледве стрималася, щоб не пустити скупу сльозу. Заради таких людей нам варто було так довго шукати ручки, а Глорії вартувало мерзнути в -35 на вулицях міста і ритися в смітнику. Слова цієї жінки звучали в моїх вухах ангельською музикою.

Минув рік. Глорія, на мій подив, з дітьми порозумілася – але на своїх умовах, звичайно ж. Вона спить на голові у тата, зустрічає всіх біля дверей, голосно вимовляє їм, якщо їй щось не до вподоби і ретельно оберігає домашній затишок. І це і є щастя …

У вашому місті є котокафе? Часто відвідуєте його?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ira
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector