Ми з ним прожили в шлюбі 35 років … І ось розлучаємося. Мені 62, чоловікові – 68. А я ж думала, що у нас все добре …На цей Новий рік діти, як завжди, підкинули нам котика і поїхали відзначати. Чоловік сказав, що багато днів вихідних, а йому нудно, він з’їздить на могилу батьків і провідає сім’ю сестри. І поїхав.
Через тиждень повернувся. А ще через тиждень оголосив, що подає на розлучення, що так жити більше не може, і там є людина, яка буде його лікувати. Я сказала – твоє право. Виявилося, що недавно через інтернет його розшукала жінка, яка 40 років тому з ним зустрічалася. Вони почали листуватися, а вона з того ж міста, що і його сестра. Він скористався моментом і поїхав не так до родичів, як до неї.
Три дні прожив у неї. З його слів, вони один одному сподобалися. Вона вдова. Мабуть, він їй там наспівав, як йому погано в нашій родині, що він тут нікому не потрібен і т.д. Вона йому сказала – кидай все, у мене все є: 3-х кімнатна квартира, дача, машини і я тебе вилікую. Він захлинаючись розповідав, що вона екстрасенс, займається китайською медициною і навіть лікує рак на ранній стадії. І якщо він привезе папір про розлучення і одружиться з нею, то вона йому відпише дачу і подарує машину, а ще займеться його лікуванням.
І ось почалося. Він мене просив після оголошення про розлучення негайно бігти в РАГС. Я почала чинити опір, кажучи, що під вашу дудку я танцювати не буду. Тоді він нишком пішов і подав до суду на розлучення. Про суд я дізналася випадково. Вирушила я в суд і поцікавилася – які у нього до мене претензії. Виявляється він написав, що останні 15 років у нас не було подружніх відносин і 6 останніх років спільного господарства, що є неправдою.
Я, звичайно, написала незгоду з таким формулюванням. Тепер чекаю суду. Дуже огидно на душі. Він, звичайно, стосовно мене чинить підло. Але ось як назвати цю 67 річну фею, яка своїми обіцянками висмикує мужика з сім’ї? Слів немає пристойних, тільки матюки. У чоловіка одна нирка і, мабуть, вона йому щось підливала. Така сильна у нього віра в неї …
При зустрічі він їй сказав, що п’є по 100 гр., на що вона відповіла, що це не страшно. Загалом якесь марення …Коли я пропонувала йому задуматися, то він мені сказав, що живемо ми як сусіди і який у цьому сенс. Ось так закінчилося моє сімейне життя. Важко залишитися в 62 роки самотньою. Я до нього шкірою приросла за 35 років, а він, мабуть, навіть близько ні.
Що ви думаєте про такий вчинок цього чоловіка?
